Фонд держмайна оцінив активи «Чернігівторф» у вартість елітного авто
У листі до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля Чернігівська обласна державна адміністрація наводить оцінку активів державного підприємства «Чернігівторф».
Останнє, як відомо, з березня 2020 року перебуває у відомстві Фонду держмайна України та числиться серед об’єктів на приватизацію. У зв’язку з цим, скоріше за все оцінку виставляє саме регіональне відділення ФДМУ, яке очолює Валерій Йовенко. Відтак, майно двох торфозаводів (Ірванцівського та Смолинського) з цехами, обладнанням та гуртожитками (10 тисяч квадратних метрів житлової площі), а також кілька гектарів території з капітальним двоповерховим приміщенням та унікальними майстернями в Чернігові оцінили всього у 14,9 мільйони гривень. Це – ціна елітного «Rolls Roysce Cullinan», який в Україні коштує близько 15 мільйонів гривень.
Разом із тим Фонд держмайна подає статистику боргів, більшість яких – це пеня, яка тягнеться із 2010-го року. Це – борги попередніх директорів, які є штучно створені задля подальшої прихватизації активів підприємства. «Схема», за якою були зруйновані п’ять торфозаводів Чернігівщини, один із яких – Замглайський – був найбільшим в Європі, мав власну ТЕЦ і давав роботу понад тисячі працівників. Ці борги, згідно законодавства, давно мали бути списані, але їх не списують і саме вони є причиною кризового стану держпідприємства. Так, ФДМУ наводить суму кредиторської заборгованості ДП «Чернігівторф» у розмірі 34,9 мільйони гривень. Попри важкий фінансовий стан підприємства та спроби постійного рейдерства, торфозаводи не просто тримаються на плаву, але й гасять борги.
За словами директора Смолинського торфозаводу Валентини Огієнко, минулий рік завод закінчив без боргів і з прибутком. Це при тому, що на замовлення тодішнього керівництва «Чернігівторф» підприємству кілька разів арештовували рахунки. Більше того завод спрямував на виплату давнішніх (штучних) боргів майже 9 мільйонів гривень. Ці гроші фактично пішли в нікуди.
«Склалася ситуація, що ми гасимо пеню та ЄСВ минулих років. Нашим працівникам, які на даний момент працюють на підприємстві, не йде зарахування пенсійного стажу. Пеня – це «порочне коло», з якого нам не вибратись ніколи, – каже голова профспілки Чернігівторфу Андрій Страхов. – Згідно законодавства, ці борги мали давно списати, але комусь вигідно їх показувати і знецінювати активи рентабельних підприємств. Оцінити майно у таку суму – це злочин».
Нагадаю, що на початку квітня голова Гончарівської територіальної громади Віталій Рудник звернувся з листом до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля. У зверненні голова громади вкотре просив передати торфозавод на баланс громади, обґрунтовуючи це контекстом децентралізації, економічним потенціалом підприємства та соціальною відповідальністю за його майно.
Перебуваючи з офіційним візитом в Чернігові журналісти задали Денису Шмигалю відповідне питання, на що Прем’єр-міністр попросив голову ОДА Анну Коваленко передати через неї листа Віталія Рудника аби дослідити можливість такої передачі. 28-го квітня Кабмін надіслав до Чернігівської облдержадміністрації листа щодо звернення Гончарівської селищної ради, а 25-го травня Чернігівська ОДА відправила Денису Шмигалю відповідь.
У листі говориться про те, що «Смолинський торфозавод» як структурний підрозділ – філію ДП «Чернігівторф» – передано до сфери управління Фонду держмайна України.
«Згідно з вимогами статті 2 Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» об’єктами передачі державної та комунальної власності не можуть бути об’єкти щодо яких є відповідне рішення про приватизацію, – сказано у відповіді до глави Кабміну. –…майно може бути передане у разі, якщо об’єкти пропонувались до приватизації не менш як два рази конкурентними способами, але не були продані».
Відтак, Чернігівська ОДА обґрунтовує неможливість передачі заводу у власність громади, оскільки це нібито суперечить діючому законодавству. Разом із тим в Чернігівській ОДА не говорять про можливість дослідження походження штучних боргів і наводять цифри та занижену оцінку стратегічного держпідприємства, подану хитро зробленими торговцями державою.
Віталій Назаренко
