Газета «Сіверський край» (м. Новгород-Сіверський) — найбільш гендерночутливе медіа

Газета «Сіверський край» (м. Новгород-Сіверський) — найбільш гендерночутливе медіаих медіа України, які підлягали моніторингу в червні.

У період із 1 до 13 червня 2024 р. ми знову – вже втретє цього року — досліджували гендерну чутливість гіперлокальних медіа в Чернігівській області. Перша та друга хвилі моніторингу пройшли в лютому та квітні.

У фокусі уваги – 10 медіа Чернігівщини: 6 друкованих видань (газети «Вісті» (м.Ніжин), «Життя Семенівщини», «Новини Городнянщини», «Прилуччина», «Сіверський край» (м. Новгород-Сіверський) і «Слово Варвинщини») та 4 інтернет-видання (це сайти «Менщина», «Мій Ніжин», «Нежатин» і «Сусіди.Сіті»). Загалом опрацьовані 187 публікацій у газетах і 200 новин/статей на сайтах.

Експертки з моніторингу досліджували кількісні показники: зокрема, кількість жінок і чоловіків як героїнь/героїв і експерток/експертів публікацій (це ті, хто коментує ті чи інші події, в кого брали інтерв’ю або цитували медіа), а також використання фемінітивів і маскулінітивів. Аналізували й якісні показники: наявність стереотипних висловлювань, сексистського контенту в текстах і зображеннях, тематичних матеріалів із гендерної проблематики.

Збалансована кількість експерток і експертів – на шпальтах газети «Новини Городнянщини», однак тут дещо більше жінок як героїнь матеріалів. «Сіверський край» майже порівну приділяв увагу жінкам і чоловікам, однак жінки домінують як експертки, а чоловіки – як герої публікацій. Переважають жінки як експертки і героїні – у матеріалах «Слова Варвинщини» (а це вже певний дисбаланс). Таку доволі велику кількість, вочевидь, можна пояснити тим, що керівні посади у громадах і в сільрадах нині займають переважно жінки.

Серед лідерок за вживанням фемінітивів – газета «Сіверський край» (87%). Чомусь значно менше фемінітивів цього разу у газеті «Життя Семенівщини» (у квітні було 88%). А в «Прилуччині» ситуація навпаки стала набагато кращою!

Спостерігається тенденція, що жінки як експертки у друкованих гіперлокальних виданнях Чернігівщини домінують у таких темах як «культура/релігія», «економіка/бізнес», «освіта/наука», «соцполітика/соцзахист».

Матеріалів, що містять ознаки сексизму, в цей моніторинговий період ми не зафіксували. А от минулого разу вони зустрічалися майже в кожному з видань. Сподіваємося, наші колеги зробили висновки з нашого попереднього моніторингу й провели «роботу над помилками».

Щодо публікацій, які розкривають гендерну тематику чи дотичні до неї. Важливо зауважити, що в цей моніторинговий період такі матеріали були присутні в п’яти з шести зазначених вище видань (окрім газети «Життя Семенівщини»).

Зокрема, газета «Вісті» розмістила два матеріали: 1) розмову з головним лікарем Ніжинського пологового будинку Валерієм Якубою про роботу закладу під час повномасштабного вторгнення та вплив війни на репродуктивне здоров’я; 2) про роботу колективу Ніжинської хореографічної школи, очолюваної жінкою – Галиною Тимошенко.

Газета «Прилуччина» розмістила такі матеріали: 1. «Бізнеследі з Канівщини» (про жінку, яка разом з чоловіком переїхала з Прилук до села і веде успішний бізнес, про партнерські взаємини в родини та волонтерство); 2) «Олеся ВАКУЛЕНКО: самобутня авторка бестселеру, магістр дизайну, дружина і волонтерка» (про творчу особистість, яка є гідною рольовою моделлю для жінок і дівчат – реалізована та успішна у різних сферах, в тому числі як бізнеследі, волонтерка, а ще вона розповідає, що має дуже гарні взаємини зі свекрами).

«Сіверський край» і «Слово Варвинщини» розмістили матеріали, підготовлені працівниками прокуратури, про ризики щодо торгівлі людьми, пов’язані з війною. Ця тема стосується не тільки жінок, а й чоловіків.

Найбільш гендерночутливими за результатами третьої хвилі цьогорічного моніторингу серед друкованих видань на Чернігівщині є газета «Сіверський край» (61%). Вона ж – одна з найчутливіших серед інших видань України, які підлягали моніторингу. Дякуємо колегам за професійну роботу!

Якщо говорити про онлайн-видання, то відчутно зросли показники щодо кількості експерток на сайтах «Менщина» (45% – у червні, 30% – у квітні) та «Сусіди.Сіті» (стало 63%, а було 36%). Але відчутно зменшилися на сайті «Нежатин» (стало 41%, а було 71%). Радують високі показники використання фемінітивів на всіх вище зазначених сайтах, окрім «Нежатина». Хоча і на цьому сайті є тенденція до збільшення.

Доволі легко та просто, на наш погляд, означати посади чи професії у жіночому роді в таких випадках: спеціалістка відділу інвестицій Юлія Кузьменко; директорка Людмила Костенко; начальниця відділу освіти Валентина Мартишевська; керівниця гуртка Ірина Нестор; співзасновниця БФ Віта Присяжнюк; солістка Тетяна Мельникова; кандидатка юридичних наук, доцентка кафедри політології, права та філософії НДУ імені М.Гоголя Марина Ларченко; керівниця ГО “Щаслива тварина” Ірина Павлова; викладачка Ольга Ростовська; менеджерка проєкту “100% життя” Наталія Смолянець; педагогиня Лідія Скотнікова тощо. То чого б журналіст/к/ам і редактор/к/ам стрічки новин не використовувати фемінітиви?

Загалом відносно збалансованим щодо кількості жінок і чоловіків є контент сайтів «Менщина» і «Сусіди.Сіті». Найбільше жінок як експерток спостерігаємо в таких темах, як «медицина/охорона здоров’я», «освіта/наука», «волонтерство/благодійність».

Щодо сексистського чи стереотипного контенту, то і цього разу єдиний приклад ми зафіксували на сайті «Нежатин» у статті “Весільний коровай розділили на кладовищі”. Ось цитата: “Дивлячись на згорьовану неньку біля домовини, кожен присутній на громадській панахиді розумів – війна вбила не лише молодого Героя, вона відібрала життя і у тієї, яка його зростила та покладала на нього великі надії. Бо це велике горе втрати найріднішої людини не можна пережити, воно у серці матері чи дружини оселяється назавжди чорним важким каменем. І це горе принесла нам росія, – йдеться на сайті громади”. Ми вважаємо, що для батька втрата сина не менш болюча. І не варто порівнювати чи якось вимірювати наскільки більше горе батька чи матері. Ось посилання на цей матеріал: https://nezhatin.com.ua/2024/06/11/vesilnyj-korovaj-rozdilyly-na-kladovyshhi/

Щодо тематичних публікацій, то лідером на цей раз є сайт «Мій Ніжин», де таких публікацій ми нарахували аж 4. Перша – під назвою «А чого ти не заміжня?», в якій психолог радить, як дівчині відповідати на незручні питання (це і про відстоювання власних кордонів, і про гендерні стереотипи). Друга – «В Чернігові чоловік вербував жінок з інвалідністю для укладання фіктивних шлюбів» (ця схема стає популярною для відстрочки від мобілізації). Третя – про військовий облік жінок, а саме – консультація юриста. І, нарешті, четверта під назвою “Доглядає пасіку, поки батько на війні: 22-річна жителька Чернігівщини засвоїла навички бджільництва телефоном”. Це історія юної жінки, яка прийшла у традиційно «чоловічу» професію й чудово з нею справляється.

Отже, найбільш гендерночутливим серед онлайн-видань Чернігівщини в цей моніторинговий період є сайт «Сусіди.Сіті» ( 57%) Вітаємо колег і дякуємо!

Із 2022 року окремий напрямок моніторингу – як висвітлюється тематика війни на сторінках гіперлокальних медіа. У червні матеріали, що безпосередньо чи дотично торкаються цієї теми, в інтернет-виданнях становили від 36% до 41% (сайт «Менщина»), це понад третина контенту (37%).

Доволі високий показник жінок-експерток у цій темі – 43%. Порівняно з минулою хвилею моніторингу значно зменшилася кількість героїнь у цій темі (нині – 13%, а було – 37%). Найчастіше експертки – це мами або дружини воїнів, котрі воюють або загинули. Вони згадують і розповідають, якими були їх рідні чоловіки.

Або це волонтерки, котрі проводять благодійні акції на допомогу ЗСУ, представниці благодійних фондів, голови сільських чи селищних рад чи керівниці відділів освіти, культури, котрі розповідають про стан справ у своїх громадах, будівництво укриттів, роботу дитячих і медичних закладів під час воєнного стану, вшанування пам’яті воїнів-земляків тощо. Або доньки/дружини воїнів, які замінили своїх батьків/чоловіків на їх робочому місці чи в діяльності (підприємництво, бізнес, фермерство, ковальство, пасіка тощо).

Зустрічаємо також чимало матеріалів про жінок-переселенок, які переїхали на Чернігівщину з інших більш гарячих регіонів. І вони також створюють свій бізнес або працюють за професією, займаються творчістю, волонтерством, виховують дітей, інтегруються в громаду. Не дуже багато, але є матеріали з жінками-військовими (бойовими медикинями тощо).

Майже щодня в онлайн-виданнях Чернігівщини читаємо матеріали про поховання українських воїнів у громадах. Зазвичай це короткі біографічні довідки, які подає на своїх сторінках у соцмережах Чернігівський обласний ТЦК та СП. Але є й більш ґрунтовні журналістські статті. Також регулярно бачимо інфо від управління ДСНС про розмінування та роботу рятувальників.

Що стосується друкованих гіперлокальних видань, то тут картина щодо кількості матеріалів, які висвітлюють тему війни (обладнання укриттів, різноманітні волонтерські та гуманітарні проекти, пов’язані з допомогою вимушеним переселенцям, жителям області, у яких зруйноване житло, збір коштів для потреб ЗСУ, поховання воїнів у громадах та вшанування пам’яті земляків тощо), майже не змінилася. У червні таких матеріалів на сторінках газет було 40%.

Так само майже не змінилася кількість експерток і героїнь. Це 55 і 36% відповідно (а було 54 та 34%). Серед героїнь – начальниця управління фінансів громади, яка розповідає, який відсоток бюджету йде на потреби ЗСУ; директорка благодійного фонду, котра розповідає про намір відкрити клініку реконструктивної хірургії. Це також директорки закладів освіти та вчительки, які розповідають, як війна впливає на освітній процес. Це жінки-підприємниці та мисткині, які продовжують свою діяльність. Це переселенки, які облаштовуються на новому місці, а також рідні загиблих воїнів, які розповідають про своїх синів і чоловіків, братів. Подібні матеріали містяться практично в кожному номері.

Загальний Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа Чернігівщини в червні 2024 року становить 50% (у квітні було 52%). Ознайомитися з загальними даними моніторингу видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу і сторінці у Facebook.

Вікторія Сидорова, експертка з гендерного моніторингу