Харків`янин, який боровся за вільну Україну все своє життя
23 квітня 1899 року в слободі Великий Бурлук на Харківщині народився Валентин Сімянцев (Сімянців, Сім’янців), сотник Армії УНР, скульптор.
«І чим би я виправдав своє життя, коли б добра доля не дала мені козакування» (Валентин Сімянцев).
Народився в сім’ї безземельного селянина. «В родині говорилося, що по батькові рід походить із Волині, що дуже правдоподібне, бо на Слобожанщину, в минулому, тікала людність з Волині в цілого Правобережжя, – писав у спогадах. – Та й знайшов я прізвище волинян як Сімянник. А по вуличному звали нас Семенці… Мама козацького роду Давиденків, з поворотців козаків з Північного Кавказу».
В українській армії з 1918-го – козак кінної сотні Богданівського пішого полку, бунчужний полку Чорних запорожців, учасник Першого зимового походу. Лицар Залізного хреста Армії УНР.
В еміграції мешкав у Чехословаччині, Німеччині і США. Закінчив Українську господарську академію в Подєбрадах. За фахом інженер-гідротехнік.
Після Другої світової війни захопився різьбярством, став відомим в емігрантських колах скульптором. Виконав погруддя на могилі свого командира Петра Дяченка.
Автор мемуарів «Спогади Богданівця» (1963), «Студентські часи» (1973), «Роки козакування 1917-23» (1975).
Помер 15 лютого 1992-го у Філадельфії (США). Похований на українському православному цвинтарі в Баунд-Бруці.
Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної пам`яті
На першому фото із книги: Сімянцев В. Роки козакування. 1976.
Додатково
Валентин Сімянцев народився, як я вже вказав вище, 11 квітня 1899-го за старим стилем – за новим — 23-е.
Однак правильної дати в Інтернеті взагалі не знайшов – ніде!!! Вікіпедія просто дає 11 квітня, всі інші пишуть — 24 квітня.
Однак у спогадах, виданих за життя Сімянцева (1976), є гарне фото, а під ним вказано, що народився 23 квітня.
Більше того, в тій же Вікіпедії є фото могили, і там чітко вказана дата народження: 23 квітня.
Але і Роман Коваль, і Незборима нація зазначають — 24-е.
