Історія одного семенівського будинку
Будівлі, в якій розташований Семенівський будинок творчості дітей та юнацтва (Чернігівщина), вже понад сотню років. Вона має свою неповторну архітектуру і не менш цікаву історію.
Напевно, кожного, хто хоч раз приїздив до Семенівки, не залишав байдужим цей витвір мистецтва. Побудований в стилі класицизму, цей будинок дуже відрізняється від всіх інших навколо. Цікава ліпнина та могутні колони роблять його неповторним і навіть дещо схожим на Національний університет імені Т.Г Шевченка у Києві. Ця будівля без перебільшення є однією з історичних пам’яток і родзинок Семенівки.
«До революції тут жив місцевий нотаріус, – розповідає голова Семенівської ОТГ Сергій Деденко. – У ті часи тут була розвинена торгівля, і всі договори оформлювалися через нього. Тому це була досить заможна людина, яка могла собі дозволити побудувати таку споруду. Коли в цьому приміщенні робили ремонт, то на даху знайшли книгу з договорами, які укладав нотаріус. Вона збереглася досить добре, і можна прочитати, хто що купував».
Будинок було зведено у 1912 році. Він належав місцевому нотаріусу Попову. Хоча робота нотаріуса серйозна і відповідальна, проте подейкують, що він був дуже чуттєвою людиною і цінував мистецтво. Дуже любив музику, яка лунала в його домі мало не кожного вечора. В тому, що у чоловіка був смак, можна не сумніватися, адже його будинок заворожує своєю архітектурою. Головним елементом класицистичної будівлі є шість величних колон перед входом. Рельєфні колони є також по боках біля вікон. Будинок щедро оздоблений декоративною ліпниною.
«Це дуже гарна будівля, – говорить голова. – Є ідея перефарбувати її в червоний колір, тоді центральний вхід з його колонами чимось нагадуватиме столичний університет імені Шевченка».
Примітним є те, що власник будинку, нотаріус Попов, пожив у ньому лише шість років і під час революції виїхав. На жаль, його подальша доля невідома. Та більше ніхто не жив в цьому будинку. Адже після революції тут тривалий час розміщувалася так звана народна поліція, а в підвалі тримали ув’язнених. До речі, і до нині на стінах збереглися написи, залишені людьми, яких у 30-х роках минулого століття утримували в цьому підвалі.
Під час Другої світової, коли Семенівка була окупована німцями, там розмістили гестапо, а в тих-таки підвалах тримали родичів партизан та нелояльних до окупаційного режиму жителів міста.
І вже в середині 90-х років минулого століття тут розмістили «Районний будинок піонерів», який у 1993 році став «Палацом дітей та юнацтва». Дитячий сміх лунає в стінах цього будинку й донині, адже навіть після утворення Семенівської ОТГ у громаді вирішили нікуди не переводити позашкільну освіту. Тут і досі проводять чимало гуртків для дітей.
Марія Пучинець
