Календар УПА — 7 квітня

Бій у селі Посіч

1945, 7 квітня – курінь «Підкарпатський» УПА-Захід розгромив гарнізон НКВД у селі Посіч на Станіславщині.

Розвідка повстанців донесла, що в село Посіч, що поруч із Чорним лісом, приїхали майже три сотні енкаведистів (за іншими джерелами – 170) і прокурор, аби контролювати сусідній лісовий масив, у якому базувався табір куреня «Підкарпатський» УПА-Захід.

Наступальна операція розпочалася о десятій годині вечора, коли повстанці оточили село

Учасник бою Іван Богуславський – «Співак», який із двома товаришами розташувався у засідці за горбком коло церкви, так описував подробиці погрому:

«Починаючи бій, перш за все ракети прорізали небо і встрягли в солом’яні стріхи хат, де квартирували енкаведисти. За хвилину було видно, як удень. Червоні почали вискакувати з хат і в паніці втікали в напрямі школи, де містився штаб прокурора. Почалось клекотіння кулеметів і автоматів. Наша трійка лежала спокійно на становищах наслухуючи, чи не лізе хтось на наш горбок. Енкаведисти пустились утікати вниз на Станиславів. Та перша чота привітала їх ще сильнішим вогнем. Більшовики побачили, що для них немає іншого виходу, як відступати на горбок коли церкви. З криком «ура», стало збите в купу, вони кинулись на наш горбок, а ми з підкоченими рукавами лиш чекали на них. Перед нами лежали скриньки «калачів», Ф-1, по 80 штук. Коли ми почули, що відстань між нами меншає, тоді почали кидати своїми «калачами», що їх НКВД їло зі смаком. Після цих «калачів» їм більше нічого не смакувало, тільки їхнє червоне вино, від якого вони нахлистувалися та червонів потік».

У висліді бою ми здобули чотири протитанкові кулемети, амуніцію й багато легкої зброї. Взято в полон 15 вояків. З 280 енкаведистів вийшло тільки 9 живими, а решта – загинули всі. Спалено 5 будинків і школу. Зі згаданих спалених хат більшовики господарів повивозили на Сибір ще 1944 року». (Літопис УПА. Том 19).

За іншими даними, знищено близько 100 військових, 20 захоплено в полон, спалено 20 вантажних автомашин, підірвані дві гармати.

1944 рік

Чота УПА-Північ вступила в бій із пошуковою групою НКВД в селі Кам’яна Гора на Рівненщині. Знищені 7 військових, серед них два лейтенанти.

Біля села Люлінці на Тернопільщині велика група повстанців атакувала обоз Червоної армії. Захоплено дві автомашини та гармату.

В селі Красне на Тернопільщині підпільники знищили офіцера зв’язку НКВД та рядового.

1945 рік

Полк внутрішніх військ та загін НКВД захопили криївку в селі Бринь на Станіславщині. Загинули командир військової округи «Говерла» УПА-Захід Федір Королюк – «Колчак» та ще четверо повстанців. Поранений і захоплений у полон бельгієць Альберт Газенбрукс – радист УПА, що працював на радіостанції «Самостійна Україна» («Афродіта»).

Альберт Газенбрукс (1915-1979) – народився в місті Остенде (Бельгія). Навчався у Вищій єзуїтській школі торгівлі в Антверпені, одружився і мешкав у Брюсселі. Мобілізований до армії в 1939-му. Після капітуляції Бельгії (1940) опинився в німецькому полоні. Незабаром був відпущений, працював учнем слюсаря в Берліні. За спроби втекти на батьківщину його ув’язнили (1943), а потім Альберт Газенбрукс працював у німецькій будівельній компанії в Рівному. Де і був захоплений місцевим загоном УПА.

Приєднався до азербайджанського куреня УПА-Північ, з листопада 1943-го працював на радіостанції «Самостійна Україна» («Афродіта»). Після арешту і допитів, без суду засланий у табори Воркути. Лише в 1947-му його засудили до 10 років каторжних робіт. Звільнився після смерті Йосипа Сталіна, в червні 1953-го. Восени повернувся до Бельгії. Працював бухгалтером, контактував з українською діаспорою. Зокрема, виступив із промовою з нагоди 25-річчя утворення УПА (1967). У 1968-му нагороджений Золотим хрестом 25-річчя УПА.

Помер 7 вересня 1979-го у Брюгге (Бельгія). За участь у національно-визвольній боротьбі указом Президента України посмертно нагороджений орденом «За заслуги» (2010).

У селі Баворів на Тернопільщині повстанці спалили приміщення винищувального батальйону. Знищені районний прокурор, два сексоти і три бійця батальйону.

Потужна облава загонів НКВД на тактичний відтинок «Чорний ліс» УПА-Захід на Станіславщині. У важкому бою загинули командир куреня «Месники» Олекса Хіменець «Благий», командир сотні «Вершник» та 50 воїнів УПА.

На шляху біля села Стебник на Дрогобиччині підпільники захопили інструктора райкому ЛКСМУ Соловйовську.

Сотня «Пролом» УПА-Захід у райцентрі Топорів на Львівщині атакувала гарнізон НКВД. Знищено залогу, спалено будівлю, здобуто зброю і боєприпаси.

Масштабний бій куреня «Промінь» УПА-Захід із пошуковою групою НКВД (понад 250 чоловік) біля села Прислоп на Станіславщині. Знищені 12 військових. Втрати повстанців – 3 загиблих, двоє поранених, двоє захоплених у полон.

1946 рік

Пошукова група МВД захопила криївку в селі Германівка на Тернопільщині. Після бою підірвалися гранатою двоє підпільників.

Сотня «Дністер» УПА-Захід у селі Річка на Станіславщині атакувала дільницю винищувального батальйону. Розігнано особовий склад, здобуто кулемет та інше озброєння.

У сутичках із загонами МВД у селах Загірці та Стремільче на Львівщині загинули 6 повстанців.

1947 рік

У селі Михалувка на Тернопільщині підпільники знищили дільничного МВД. А в селі Доброгостів на Дрогобиччині – двох агентів районного фінвідділу.

1948 рік

У селі Ріпчиці на Дрогобиччині повстанці спалили будівлі колгоспу.

Пошукова група прикордонних військ наскочила на двох підпільників у селі Конюшки на Дрогобиччині. Обидва загинули під час прориву, знищивши одного військового і ще одного поранивши.

1949 рік

У селі Угорці на Львівщині повстанці знищили голову колгоспу.

Під час сутички з опергрупою МВД у селі Росохи на Дрогобиччині загинули двоє підпільників.

У зіткненні з загоном МВД у селі Гвізд на Станіславщині повстанці знищили одного військового, інший отримав важке поранення.

1954 рік

У селі Велика Яблонка на Волині підпільники поранили дільничного МВД.

Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної пам`яті