Катастрофічна ситуація з інформаційним простором на Півночі України
Чернігівська область має 200 кілометрів кордону з Росією та ще 200 з Білорусією. І якщо у обласному центрі з інформаційним простором все добре, то у прикордонних районах ситуація викликає занепокоєння. Рейд райцентрами Чернігівської області допоміг команді «Справедливості» побачити цей інформаційний вакуум.
Про це проінформували в прес-центрі Валентина Наливайченка «Справедливість».
Учасники поїздки промоніторили ситуацію у Городнянському, Семенівському та Новгород-Сіверському районах. Поспілкуватися вдалося не лише з жителями та головами міськрад, а й з представниками ЗМІ. На приклад, журналісти телерадіокомпанії «Сіверська» роз’яснили проблему з україномовним контентом у своєму районі.
Ще на початку 2000-х тамтешня телевежа була здана в експлуатацію. На ній встановлені передавачі лише двох телеканалів – «1+1» і Новгород-Сіверської регіональної державної телерадіокомпанії «Сіверська». Отже, маємо лише два українських телеканали, що мовлять в аналоговому ефірі.
Схожа картина ще в п’яти районах області. На території населених пунктів, розташованих на відстані майже 20 км від російсько-українського кордону, Росія транслює до 30 своїх телеканалів. І це в той час як впевнений прийом лише двох українських каналів.
А зараз, коли масово запроваджене цифрове телебачення, люди не мають потреби і мотивації щось змінювати. І коли 30 березня 2018 року відключать аналогове ТБ, прикордонні області стануть зовсім відрізаними від українського інформаційного середовища.
З радіо взагалі катастрофа. Росія фактично привласнила майже ввесь AM та FM-діапазони. Розмовне радіо майже повністю відсутнє далі обласного центру.
