Комунальні підприємства Чернігова не належать їх керівникам, а громаді
Що асоціюється в нас, звичайних громадян, з комунальними підприємствами? В першу чергу усі згадують ЖЕКи та надання послуг.
Та мало хто замислюється над тим, що комунальні підприємства по суті є власністю громади і кожного містянина, що це наповнювачі бюджету міста (правда на жаль далеко не всі є прибутковими), і головне – що це не приватна бізнес-структура. Про це більшість людей забула, чи не здогадувалась зовсім. При цьому в нас, як в мешканців міста, є безліч законних інструментів та можливостей здійснювати контроль за діяльністю комунальних підприємств.
Пропоную до вашої уваги норми чинного законодавства які забезпечують наше право на отримання інформації про діяльність підприємства та кошти, якими вони розпоряджаються (зокрема отриманих з місцевого бюджету та внаслідок проведення господарської діяльності.
Стаття 6 частина 5 ЗУ “Про доступ до публічної інформації” говорить
“5. Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно…”
Ця норма чітко визначає, що не можна обмежувати доступ до інформації зокрема щодо користування чи розпорядження комунальним майном. Фіксуємо це, адже комунальні підприємства користуються та розпоряджаються цим майном (своєю матеріальною базою), зокрема під час здійснення ними комерційної діяльності.
Чернігівська обласна громадська організація «Центр політичних студій та аналітики» запитували у всіх КП м.Чернігів накази про преміювання працівників КП за 2018 рік.
Але 6 (шість) комунальних підприємств Чернігова відмовились надати інформацію про преміювання працівників комунальних підприємств, 5 (п’ять) підприємств взагалі проігнорували запит на інформацію. Лише 8 (вісім) надали інформацію, але декілька з них не з першого запиту.
Стаття 6 частина 6 ЗУ “Про доступ до публічної інформації” каже,
“6. Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України “Про запобігання корупції”, ….”
Тут варто зафіксувати, що директори комунальних підприємств подають електронні декларації, відповідно інформація про їх сукупний річний дохід (заробітна плата за основним місцем роботи разом з преміюванням) вже і так є у відкритому доступі.
Але лише 3 підприємства Чернигова надали інформацію про преміювання керівника.
Стаття 6 частина 7 ЗУ “Про доступ до публічної інформації”
“7. Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.”
Тобто, навіть якщо прийнято рішення про обмеження доступу до інформації, то обмежується доступ саме до інформації, а не до самого документу в цілому.
Але дуже цікавим виявились документи надані деякими ЖЕКами: “вибіркове обмеження” – в наказах деякі ПІБ були закриті (замальовані), а поряд відкриті імена та прізвища. Це зовсім дивно… Чому доступ до одних імен є вільний, а до інших обмежений??? Що скривають замальовані імена??? Ще більшу ясність вносить закон Про відкритість використання публічних коштів:
Стаття 1 ч.1 п.2 “3) суб’єкти господарювання державної і комунальної власності (далі – підприємства) – підприємства, утворені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов’язань і здійснення платежів, у тому числі державні, казенні, комунальні підприємства, а також господарські товариства, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їхні дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державним, у тому числі казенним, комунальним підприємствам та господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, об’єднання таких підприємств”.
Як бачимо комунальні підприємства — це суб’єкти господарювання комунальної власності (далі підприємство), бо утворені ОМС.
Стаття 1 ч.1 п.2 “2) публічні кошти – кошти державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, кредитні ресурси, надані під державні та місцеві гарантії, кошти Національного банку України, державних банків, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України (далі – Пенсійний фонд), фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також кошти суб’єктів господарювання державної і комунальної власності, отримані ними від їхньої господарської діяльності;”
Стаття 1 ч.3 “3. Цей Закон поширюється на відносини, пов’язані з підготовкою і оприлюдненням розпорядниками та одержувачами коштів державного і місцевих бюджетів, підприємствами, Національним банком України, державними банками, державними цільовими фондами, а також фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування та органами Пенсійного фонду інформації про заплановане і фактичне використання публічних коштів.”
А зараз нам зовсім відкрили очі… Відповідно до цих двох частин статті 1 закона УСІ КОШТИ, які отримують КП, є публічними і вони зобов’язані законом готувати і оприлюднювати інформацію про заплановане та фактичне використання публічних коштів, а МИ маємо право її бачити, куди і як їх використовують. Чому ж тоді більшість КП Чернігова приховують інформацію про кошти, які є публічними і які надаються у вигляді премії працівникам цих підприємств? Що вони приховують??? Це незнання законів чи….???
Хто на вашу думку має наглядати за виконанням закону комунальними підприємствами?
І це далеко не повний перелік інформації про діяльність комунальних підприємств, яка має бути у відкритому доступі. Більше ТУТ.
Автор: Тетяна Сергієнко — аналітик ЧОГО «ЦПСА»
Довідково: Матеріал підготовлений в рамках Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EU Anti-Corruption Initiative) – найбільшої програми підтримки України з боку ЄС в сфері боротьби з корупцією. Програма фінансується ЄС та спів-фінансується і впроваджується Данською агенцією з міжнародного розвитку (DANIDA).
