Конфлікт у Шестовиці: хто і що будує на землях, де жили вікінги?
Поблизу села Шестовиця сусідньої з Черніговом Киїнської громади чернігівський підприємець, власник групи компаній «МАГР» Сергій Маслєнніков затіяв будівництво промислового об’єкта.
Попри відсутність дозвільних документів на 18 гектарах приватизованої землі сільськогосподарського призначення повним ходом іде підготовка до масштабної забудови чогось грандіозного: будівельники зрізають верхні шари ґрунту, загортають урвища, перегородили дорогу загального користування, пробили свердловину, і навіть поставили мінізавод із виробництва бетонних сумішей… Серед місцевих мешканців, яких ще навіть не покликали на громадські слухання, ходять різні чутки щодо того, що там можуть побудувати. Однією з найпоширеніших версій є завод із переробки пластику. Ми спробували розібратись, що будують поблизу села, що є здебільшого суцільною археологічною зоною.
«Староста наш уже утьок»
Шестовицький археологічний комплекс вважають унікальним – він має значну історичну цінність не лише для України, але й для Європи, адже визнаний істориками України та Норвегії як «одне з найбільших поселень вікінгів у Європі». Тож більшість земель, прилеглих до сучасного села Шестовиця, є, по суті, археологічною зоною з давніми посадами, курганами, городищами різних часів і епох. Воно й не дивно, бо саме поселення розташоване неподалік мальовничої Десни – тут споконвіків селились люди. Тутешні місця і досі залишаються мальовничими, хіба що похмура дійсність дещо згущує фарби. Була надія на децентралізацію, але вона канула з централізацією бюджету в Киїнці. Відтоді, як Шестовицю включили до складу Киїнської громади, тут не змінилося нічогісінько – хіба що село встигло побувати в окупації та настраждатись від імперської солянки з вузькооких бурятів, розкосих росіян і вайлуватих бульбашів. Дороги в селі розбиті, і ремонту, очевидно, чекати не доводиться.
Люди скаржаться не лише на це, а перш за все на владу, яка все вирішує в темну. Цієї весни, окрім насущних проблем і війни додалася ще й невідомість. З’явились чутки, що поруч із людськими хатами збудують завод із переробки пластику. До кого звертатись за правдою – люди не знають, тож звернулись у редакцію. Коли ми приїхали, то в центрі села зібралось кілька десятків мешканців Шестовиці.
«Староста наш уже утьок, – вигукує з натовпу мелодійною сіверською говіркою чоловік. – А шо вун зробить? Ми його питали, шо там буде, так вун толком нечого не сказав. Пластік чи не зовсім пластік»…
Невідомість. Ось що найбільше відлякує людей найбільше.
Дозволів ніхто не бачив
Людмила Круглова переживає, що підприємство будують майже впритул до її подвір’я.
«Від мого дому забор цього підприємства – 150-180 метрів, а є ще люди, які й ближче живуть, – каже жінка. – Ми хочемо тут жити, дихати чистим повітрям, вирощувати чисту городину, а цей пан мільйонер хотів на нас плювати. Він до нас приїжджав, але постійно нас обманює. Спочатку говорив, що буде завод залізобетонних виробів, потім сказав, що буде промислова переробка невідомо чого. Постійно обманює, насідає, викручує…»
За словами людей, мова йде про чернігівського підприємця Сергія Маслєннікова. Саме його вони називають паном-мільйонером. Маслєнніков, серед іншого, є власником групи компаній «Магр Авто» і займається машинобудуванням. Людина не бідна.
«Він до нас один раз приїжджав у клуб, де були збори. Із того, що він сказав, ми так нічого і не зрозуміли, – продовжує Людмила Круглова. – Просили показати дозволи на роботи, але ніяких дозволів так і не побачили. Сказав нам, що все надішле факсом, а потім прислав у сільську раду технічну документацію, де написано «промислова переробка та інше», – резюмує жінка. – Ще раз кажу, дозволів ніяких ми так і не побачили, а вже будують по повній! Дорогу через ферму, якою люди вільно користувались, вони перекрили і нікого не пускають».
Людей турбує і те, куди будуть діватись стічні води, адже ділянка, де заплановане будівництво, розташована на узвишші.
«У нас поруч луг, річка, водонапірна вежа за 150 метрів, озеро знизу», – каже хтось із чоловіків.
«Першим ділом як вони туди заїхали, то пробурили свердловину, – виступає шестовицький дядько Михайло Попович. – Для того, щоб почати щось будувати, треба, щоб були дозвільні документи. Нам їх досі не показали – ні голова громади, ні підприємець. Кажуть одне, друге, третє, але толком ми нічого не знаємо. Ми віримо бумагам – нехай покажуть, тоді говорять. А так написано «промислова переробка» і все. Що таке промислова переробка? Що конкретно там буде?»
«Ми тут були в окупації, нас морили голодом, душили, стріляли, а тепер цей пан нас хоче задушити по-своєму», – не стримує емоцій Людмила Круглова.
Що на території?
За словами одного з місцевих активістів Володимира Бешуна, землю під промислове виробництво викупила Людмила Глібівна Маслєннікова – дружина Сергія Маслєннікова.
Однак є одне велике «але».
«Землі ті мають цільове призначення – «сільське господарство», – пояснює пан Володимир. – І ось що виходить: сесії ще не було, цільове призначення не змінили, а роботи вже йдуть. Більше того – громадські слухання будуть лише 26 червня. Ми його (Сергія Маслєннікова, – Авт.) питали, чи свердловину пробили, він віднікується, хоча ми знаємо, що вона там є».
Аби переконатися на власні очі, що там за будівництво, заходимо з людьми на територію. Перешкод на шляху ніхто не чинить. Володимир Бешун вказує на перегороджену земляним валом дорогу: «Це – дорога загального користування, яка йде від ферми і якою люди діставались траси. На картах вона позначена, але її перегородили, людям забороняють їздити, а Маслєнніков каже, що і дорогу він теж купив».
На величезній ділянці тривають земляні роботи. Екскаватори зішкрібають верхні шари родючого ґрунту для вирівнювання площі, цією ж землею закидають яри, вибалки та ями. Один із таких природних ярів, до якого з навколишніх полів стікала вода, повністю закиданий. Цей факт обурює місцевих мешканців, адже цим яром вода стікає в невелике озеро.
«Якщо його закидають, то вся вода буде на полях у фермерів, а озеро втратить воду», – каже пан Володимир.
Разом із землею техніка висмикує дерева та чагарники на ділянці. Підходимо до серця об’єкта – міні бетонного заводу. Дійсно промислові масштаби – тут тобі і власний трансформатор, і свердловина, якої нібито немає.
Через трохи у супроводі охорони з’являється і сам власник об’єкта – чернігівський підприємець Сергій Маслєнніков.
Будівництво, якого немає
Спочатку він говорить дещо грубо з претензією на те, що ми зайшли на приватну територію, але ми все ж просимо його пояснити, що тут буде, і чи є дозволи на проведення робіт.
«Земля приватизована, я її купив два роки тому. Будівництва ніякого не відбувається», – каже він.
«Як це не відбувається, а свердловина?» – обурюються люди.
«Свердловина тут була», – виправдовується інвестор.
«Як це – була? Ми знаємо, що її зробили ви, у нас є свідки».
«Добре. Ведіть свідків. Я не заперечую».
В подібному тоні перепалка триває кількадесят хвилин, аж доки не вийшла в конструктивне русло. Відтак пан Маслєнніков пояснив власний інтерес.
«Мої інтереси побудувати тут підприємство – автозборочний завод, – каже він. – У мене тут 18 гектарів, я маю повне право обгородити землю, яку я купив. І знаєте, чому знімається верхній шар ґрунту? Бо селяни тут тракторами накопали копаніри, коли брали пісок».
Маслєнніков: «Пишіть вимоги, які ви від мене хочете, ми йдемо до нотаріуса»
Підприємець ще раз наголосив, що про переробку пластику мова не йде.
«Тут буде будуватись автозборочний завод. Я не можу говорити про щось серйозніше, бо тут всього 150 кіловат, і поки що перспектив мені ніхто не обіцяє ні за гроші, ні без грошей. Тут буде збірне підприємство одного з європейських брендів. По мірі буде проводитись локалізація – щось із цього буде вироблятись в Чернігові і можливо тут».
Для будівництва заводу Сергій Маслєнніков планує з 18 гектарів сільськогосподарських земель, які є у його власності, перевести у землі промисловості третину. Місцевим мешканцям у свою чергу обіцяє, що зареєструє фірму в громаді.
«Коли буде змінено цільове призначення землі, будуть всі ліцензії, то у вашому ОТГ буде перереєстроване підприємство, або ж це буде нова контора. Я готовий засвідчити це нотаріально зі штрафними санкціями. Пишіть вимоги, які ви від мене хочете, ми йдемо до нотаріуса – якщо я цього не виконую… Ну, наприклад, 10 мільйонів гривень в село я не віддаю… Завіряємо нотаріусом. Іде? Тільки під село я «лягати» не буду», – каже він.
Виходячи зі сказаного, цільове призначення цих земель не змінено, ліцензії немає. Виникає питання і стосовно збереження культурної спадщини.
Ми зв’язались із керівницею Департаменту культури і туризму Чернігівської ОДА Людмилою Замай – саме її орган відповідальний за охорону та нагляд за культурною спадщиною. За її словами, у Шестовиці дійсно багато археологічних зон, в тому числі і курганів. Щодо планів будівництва до очолюваного нею відомства ніхто не звертався, хоча якщо мова йде про територію з культурними та археологічними об’єктами, то будь-яким роботам мають передувати археологічні дослідження та погодження.
Немає жодних сумнівів у тому, що люди, які в такий тяжкий для країни час залишаються працювати, будувати, створювати робочі місця тут є великими патріотами. Можливо, саме таким є і Сергій Маслєнніков. Про те, що для нього це будівництво є архіважливим, свідчить той факт, що одна із відомих соціологічних груп заїхала в село, щоб провести опитування серед населення. Кажуть, більшість відповідей негативні. Зрештою, попереду громадські слухання, на яких підприємець спробує отримати схвалення від мешканців Шестовиці. Ті ж у свою чергу публічно звертаються до голови Чернігівської ОВА В’ячеслава Чауса, аби той навів порядок і розібрався з законністю проведення робіт, яких, за словами Сергія Маслєннікова немає.
Віталій Назаренко, фото автора
