Корисні комахи, які рятують врожай: у «Землі і волі» діє унікальна лабораторія трихограми
У товаристві «Земля і воля» працює унікальна, навіть за Всеукраїнськими мірками, біологічна лабораторія з вирощування трихограми – одного із найбільш поширених агентів біологічного методу захисту рослин. Цей ентомофаг, чи то пак корисна комаха, паразитує на яйцях багатьох комах-шкідників, у тому числі різних видів лускокрилих, таким чином захищаючи посіви від знищення. Господарство практикує застосування трихограми по кукурудзі впродовж тринадцяти років. Як показує досвід, цей біологічний метод знищення шкідників є досить ефективним та економічно виправданим. Якщо порівняти вартість корисної комахи з популярними зразками інсектицидів, то виявиться, що трихограма в 7–10 разів дешевша до того ж не завдає шкоди довкіллю.
Від застосування – до вирощування!
Біологічна лабораторія, яких в Україні – одиниці – так можна назвати лабораторію ТОВ «Земля і воля», де розводять корисних комах! За головну тут технолог з виробництва трихограми Олена Іванівна Рудько – досвідчений спеціаліст з дипломом факультету захисту рослин Української сільськогосподарської академії (нині НУБіП, – Авт.), досвідом викладацької діяльності в Бобровицькому фаховому коледжі та більш, ніж десятилітньою практикою вирощування трихограми.
А починалося все у 2012 році. На той час господарство вже мало успішний досвід застосування цього біологічного способу захисту кукурудзи, закуповуючи трихограму в перевіреного постачальника. Поміркували, порахували і вирішили вирощувати корисних комах самостійно.
Олена Рудько пригадує як після однієї з нарад її покликали до себе генеральний директор товариства Леонід Яковишин і його заступниця Валентина Чернякова.
«Мене запитали чи можна підприємству зайнятись трихограмою. Я, не розмірковуючи, відповіла, що якщо платити такі великі гроші, то краще й справді відкрити власну лабораторію. Так і зробили, а вже у 2013 році на поля господарства почали вносити власну трихограму», – пригадує Олена Іванівна.
За комахами, як за дітьми, потрібен догляд
Нині у біологічній лабораторії під керівництвом Олени Рудько працює шість лаборантів з відповідною кваліфікацією та досвідом роботи, а також один допоміжний працівник. Саме ж приміщення займає два поверхи з кабінетами для різних операцій.
«Розмножуємо трихограму у банках, – пояснює технолог. – З середини банки зволожуємо, потім сиплемо туди яйця молі і крутимо банки круговими рухами так, щоб яйця прилипли до стінок. Потому вкидаємо сюди порцію трихограми».
За словами Олени Рудько, трихограму розмножують на яйцях зернової молі.
«Банки накриваємо салфетками і на третій день, коли трихограма червоніє, зчищаємо її. Після цього вводимо в діапаузу», – говорить про завершальний етап процесу.
Діапаузою вчені називають своєрідний процес сну або спокою. Зволікати з триманням у банках трихограми також не можна. Бо якщо її протримати не три дні, а п’ять, то тоді ентомофаг чорніє і тривалість її зберігання складає не більше одного місяця.
«Трихограма, яку ми вводимо в діапаузу (період спокою, зимової сплячки), може зберігатися рік і більше. Отож коли нам треба, ми її пробуджуємо», – пояснює технолог.
В цьому процесі важливі температурний та світловий режими. Так, після того як лаборанти накатали в банках яйця молі, температурний режим повинен бути не менше 25 градусів Цельсія. Лише за таких умов відроджена трихограма здатна заразити яйця молі.
До того ж ця корисна комаха світлолюбна, тому лампи, де зберігають її личинки, завжди мають бути увімкненими.
Аби в лабораторії завжди було світло та тепло, господарство подбало про твердопаливний котел та власну дизельну електростанцію. Як тільки вимикають світло – вмикається генератор!
Здавалося б що там ті личинки? Однак клопоту над ними, як над малими дітьми – щось не так зробив і вся робота – коту під хвіст! Забув прогуляти – вважай праця пропала! Так-так – прогулянки для трихограми є обов’язковим елементом.
«На наступний день після зчищання з банок, трихограма дві години «гуляє», – пояснює завідуюча лабораторією.
Для отримання потрібної кількості трихограми її вирощують і зберігають в холодильниках біолабораторії до того моменту, коли потрібно проводити захисні заходи.
Личинки настільки маленькі, що помітити їх неозброєним оком неможливо. Судіть самі – в одному грамі їх нараховується від 80 до 100 тисяч штук. З однієї ж банки виходить до 8 грамів трихограми, тобто в одній трилітровій банці знаходиться близько одного мільйона личинок трихограм. Один мільярд таких личинок важить всього 12,5 кілограмів!
Тримають «червону» трихограму в холодильній камері з температурою повітря на рівні 1-2 градусів тепла. Виводять її зі стану спокою теж поступово: з плавним підвищенням температури протягом певного періоду, з імітацією природних умов закінчення зимівлі. І відбувається це, звісно, не за один день. Увесь процес введення та виведення трихограми з діапаузи займає 6-7 днів і потребує особливої уваги з постійним контролем температури та вологості, щоб наблизити цей процес до природного.
Головне – вчасно внести!
«Будять» комаху, коли починається літ стеблового кукурудзяного метелика.
«У нас він розтягнутий до одного місяця. Тому дуже важливо провести внесення трихограми в перші два тижні льоту шкідника, – каже головний агроном ТОВ «Земля і воля» Олексій Дзигун. – Раніше ми розкидали трихограму з літака, зараз робимо це з допомогою агродронів, процес повністю комп’ютеризований і для цього процесу встановлено спеціальне обладнання, – продовжує Олексій Федотович. – Трихограму розносить потоком повітря на листки кукурудзи, там вона має знайти яйця кукурудзяного метелика і відкласти свої».
Головний агроном господарства пояснює: личинка трихограми веде хижий спосіб життя і заражає яйця більше, ніж 200 видів метелика. Тож користь від цієї комахи – очевидна.
«За сезон трихограма дає в польових умовах ще 4-6 поколінь. Тобто, якщо ми вносимо 100 тисяч штук на один гектар, то за один сезон трихограм буде до пів мільйона штук на один гектар», – рахує Олексій Дзигун.
Найбільшої шкоди врожаю кукурудзи завдають гусениці, які вийшли з перших яйцекладок і вгризаються в стебло рослини нижче кріплення качана, в ніжку або сам качан. Тож від вчасного внесення «корисної комахи» залежить багато. У «Землі і волі» процес біологічного захисту росин поставлений на конвеєр і відпрацьований до автоматизму. І це не прості слова, а доконаний факт, підтверджений результатом.
Віталій Назаренко
Фото Миколи Тищенка









