Міжнародний день голокосту ромів може отримати нову назву

Відповідну пропозицію ініціювали учасники науково-практичної конференції «Геноцид ромів України в період Другої світової війни: вивчення, викладання, комеморація», що проходила 4 жовтня у Києві, в Національному Музеї історії України у Другій світовій війні.

За результатами конференції буде направлено резолюцію до Верховної Ради та Кабінету міністрів України. Серед пропозицій зокрема містяться наступні:

— перейменувати дату меморіального календаря Міжнародний день голокосту ромів на Міжнародний день геноциду ромів.

— долучитися до ініціативи Міжнародний Альянс з Вшанування Пам’яті (IHRA), що є важливим для впровадження відповідних курсів в освітній системі. Остаточний варіант з іншими рекомендаціями буде доопрацьовано і надіслано найближчим часом.

Про це повідомила на своїй Фейсбук-сторінці директорка  Ромської програмної ініціативи  Міжнародного фонду «Відродження»  Ольга ЖМУРКО. На конференції вона представила доповідь «Ініціативи Міжнародного фонду «Відродження» з підтримки заходів з увічнення пам’яті жертв геноциду ромів: зміст та напрями діяльності».

Учасниками зустрічі стали громадські діячі, ромські активісти, науковці з України, Молдови, Польщі. Вони розглянули історію геноциду ромського народу у кількох вимірах: історико-дослідницькому, просвітницькому та з позиції пам’яті про цю трагедію. За словами Ольги Жмурко, конференція продемонструвала синергію академічної спільноти і громадянського суспільства, а один із учасників назвав захід «актом історичної справедливості».

З основною доповіддю на тему «Геноцид ромів України: стан вивченості проблематики та її відображення в суспільному просторі» виступив Михайло ТЯГЛИЙ,науковий співробітник Українського центру вивчення історії Голокосту.

Наталія ЗІНЕВИЧ, кандидатка технічних наук, старша наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України познайомила присутніх зі своєю промовою «Нацистський геноцид ромів у спогадах ромських жінок України: джерелознавчий потенціал усних наративів».

Кандидатка технічних наук із Одеси Ірина МОТОРНА підготувала доповідь на малодосліджену тему «Депортація румунських ромів у Трансністрію (1942–1944 рр.): реконструкція подій, увічнення пам’яті, перспективи дослідження».

Говорячи про захід, Ольга ЖМУРКО резюмувала: «Свідчення, факти, підхід у вивченні історії з орієнтуванням на Людину – все це про необхідність пам’ятання й дослідження трагедій і злочинів проти людяності. Вшанування історичної пам’яті є основою для гуманізації суспільства переосмислення себе і свого майбутнього для ромського етносу й української держави». 

«Правовий простір». Фото: Національний музей історії України