Ми пам’ятаємо. Ми сильні. До 85 роковин Голодомору
24 листопада Україна та світ вшановують пам’ять мільйонів жертв Голодомору 1932-33 років.
Сьогодні по всій Україні пройдуть скорботні заходи, а о 16:00 розпочнеться загальнонаціональна хвилина мовчання із акцією «Запали свічку пам’яті». Гасло національної інформаційної кампанії до 85 роковин Голодомору “Ми пам’ятаємо. Ми сильні”.
Загальнонаціональну традицію ставити запалену свічу у вікні своїх осель на знак ушанування виморених голодною смертю ініціював всесвітньовідомий історик, політолог, дослідник Голодомору Джеймс Мейс.
Джеймс Мейс переїхав жити в Україну, де зокрема написав: «Я ж хочу запропонувати лише акт національної пам’яті, доступний кожному: визначити час, коли кожен член цієї нації, де майже кожна родина втратила когось із близьких, запалить у своєму вікні свічку в пам’ять про померлих».
До дня пам’яті жертв голодомору
Горять свічки, – мигтять у день жалоби,
Горять свічки, – у пам’ять тисяч душ.
Померли що, о ні! – Не від хвороби,
Від злого умислу “вождя”, його чинуш.
Від того, що забрали хліб в коморах,
Як злодії забрали за дарма.
Ішли до всіх, зі зброєю, по дворах.
Не розбирались брат ти, чи кума.
Для чого їм, що є роти на печі,
Чи може хворі, немічні, старі.
Все відібрати, – їх діла овечі,
В наказі ясно, – все як в букварі:
“Якщо не віддають все добровільно,
“Знать” вражий елемент, – то він кулак”.
У перед зиму в селах всі тотально:
Господар, бідний, – кожен став голяк.
І сталось лихо!!! – Без війни і бою,
Померлі з голоду лежали, – просто так:
Той жах і в наш час, не дають бідою
Назвати, всіх злочинців, – “сталінят”.
Горять свічки, мигтять у день жалоби,
Голодна смерть, невинних людських душ.
Докором гнівним нас нащадків, що би
Став день цей, – для вождів і злих чинуш!
Федір Лавриненко. Із збірки “Добро і зло”. 19.09.2013р.
В контексті.
