На Чернігівщині росте рослина, від якої з`являються опіки і дерматити
«Увага, борщівник Сосновського!», – такого змісту таблички-інформатори мали б привертати увагу населення в багатьох районах Чернігівщини.
Ця цікава на вигляд і водночас отруйна рослина є карантинною, вона несе велику шкоду як сільському господарству, так і здоров’ю людини. Зустрічається борщівник Сосновського і на території Мезинського Національного природного парку.
Вид був завезений до України в 40-х роках минулого сторіччя як кормова культура. З часом борщівник втратив актуальність та якості (молоко корів, які їли силос з борщівнику було гірким) та став небезпечнішим. Насамперед це рослина, яка за звичайних умов росте й агресивно поводиться, а на яскравому сонці при потраплянні соку на шкіру викликає опіки. Вона також може витісняти місцеві природні види, а це вже призводить до того, що види, які були на узбіччях доріг, лісів, на місці покинутих садиб фактично зникають.
Ідентифікувати борщівник Сосновського серед інших рослин доволі легко. Фактично – це гігантський кріп, який ми звикли бачити в городі, але білого кольору, це одна родина висотою до 150-200 см, а її кожне суцвіття має від 30 до 150 квіток. І тим небезпечна, що вона дуже агресивна, багаторічна. Насіння борщівника розноситься вітром і переноситься водою, тому його часто можна зустріти уздовж річок і доріг.
Висока активність борщівника на світлі пов’язана з наявністю в ньому особливих фотодинамічних активних речовин фурокумаринів, які підвищують чутливість шкіри до ультрафіолетового світла і нейтралізують при цьому дію меланіну. Найбільш сильні фотоопіки рослина викликає при контакті з вологою шкірою у спекотні сонячні дні.
Опіки від борщівника дуже небезпечні та загрожують серйозними наслідками. Саме тому надання першої допомоги та подальше лікування таких уражень є одним із пріоритетних напрямів у домашній медицині, адже офіційно «жертв» небезпечної отруйної рослини на Чернігівщині медики не зафіксували.
Якщо ви все ж доторкнулися до будь-якої частини борщівника, то відразу після контакту з ним необхідно:
ретельно промити уражені місця водою з густою мильною піною;
обробити будь-яким засобом, що традиційно призначають при опіках;
захистити уражені ділянки від сонячних променів мінімум на дві доби.
При великих опіках чи будь-яких розладах здоров’я, потрібно звернутися до лікаря, для отримання невідкладної допомоги.
Існує доволі багато механічних і хімічних методів боротьби з цією карантинною рослиною. При знищенні борщівника необхідно мати водонепроникний одяг і респіратор або протигаз. Хороший ефект у боротьбі з борщівником дає весняне знищення проростків, обрізка квіток в період бутонізації і початку квітування рослин, спалювання, обробка гербіцидами.
На Чернігівщині є активні локалітети, що становлять загрозу для певних районів та природних територій. А тому слід на рівні міських, районних і селищних рад, об’єднаних територіальних громад слід провести облік, ідентифікацію та картування цього виду на їх території, а фітосанітарним службам нашого регіону вжити ефективних заходів до локалізації або уповільнення процесів поширення цього виду.
Ніна Симоненко, директор Мезинського Національного природного парку, Чернігівщина
