Ні обіцянок, ні пробачень: депутати без програм дій

Публічність – запорука відповідальності й чесних правил гри на політичній арені. Принаймні поки що кращого інструменту контролю та впливу на дії можновладців, аніж усебічне висвітлення їхньої діяльності, намірів та результатів роботи, в демократичному світі не придумали. Тому винесення в публічну площину намірів політиків у вигляді передвиборчих програм є цілком звичною річчю для української політики. Та й навіть суто з ділової точки зору логічно, що, беручись за певну справу, відповідальна людина повинна мати чіткий план дій у тій чи іншій ролі.

Тож, в ідеальному випадку, політики мали б складати реалістичні передвиборчі програми, а виборці, відповідно, – голосувати не за медійних персоналій, а за їхні програми й реальні здобутки. На жаль, часто політики зловживають доступом до медіа, перебільшуючи власні наміри та декларуючи те, чого робити насправді не збираються… Для боротьби з такими персонажами «Слово і Діло» й вигадало інструмент, за допомогою якого можна чітко відслідкувати, що з обіцяного політик виконав, а що так і залишилось на папері чи у публікаціях в соцмережах. Однак що робити з тими, хто, по суті, нічого не обіцяє, і, не маючи чіткого плану дій, усе-одно примудряється потрапляти до владних кабінетів? З людей, які діють обіцянки, можна принаймні спитати за те, що не вдалося реалізувати. Коли ж мова йде про «сірих конячок», що для потрапляння в парламент використали які завгодно ресурси, окрім чіткої політичної програми, громадськість безсила.

Однак, дотримуючи принципу «країна повинна знати своїх героїв», «Слово і Діло» вирішило оприлюднити список народних депутатів, у програмах яких наші аналітики, попри всі намагання, знайшли надзвичайно мало чітких завдань, котрі можна було б кваліфікувати як обіцянки.

Добродомов: безвідповідальність – типова ознака української політики

10.Відкритість до спілкування з громадськістю – професійна риса колишнього журналіста, а нині – народного депутата й голови партії «Народний контроль»Дмитра Добродомова. Однак це не завадило йому напередодні виборів до Верховної Ради зареєструвати передвиборчу програму, що не містить жодної конкретної обіцянки. Правда після потрапляння до Ради політик швидко надолужив втрачене, роздавши 49 обіцянок, 30 з яких виконав. Це, між іншим, дозволило йому посісти перше місце в рейтингу відповідальності депутатів парламенту.

9.На дев’ятому місці рейтингу опинився Дмитро Ярош, який, хоча і є достатньо популярною персоною, нічого конкретного у своїй передвиборчій програмі не обіцяв. В його досьє на «Слові і Ділі» міститься 28 обіцянок, кожну з яких він дав уже в якості народного депутата. 11 з них він виконав. Проте активним парламентарем його назвати важко – за весь час роботи в Раді Ярош зареєстрував лише 9 законопроектів, жоден із яких не був ухвалений.

8.Три з шести виконаних обіцянок, і, як результат, відповідальність на рівні 50% – такий результат депутата-мажоритарника з Кривого Рогу Костянтина Усова. Серед них – жодної програмної. Одну обіцянку – про придбання апарату штучного дихання для Криворізької лікарні №3 Усов провалив.

7.Передвиборча програма депутата від «Блоку Петра Порошенка» Миколи Фролова взагалі не містить даних про конкретні наміри – лише опис проблем. З моменту набуття звання нардепа Фролов дав 5 обіцянок, 2 з яких виконав. Є персоною відносно публічною, хоча роздавати обіцянки не любить.

6.Ще один «малообіцяючий» нардеп – Олександр Співаковський, в програмі якого знайшлася всього одна конкретна обіцянка – щодо реформування системи освіти. Ще 5 обіцянок – також переважно про освіту – нардеп дав уже після обрання до Верховної Ради, де він, як нескладно здогадатися, увійшов до Комітету з питань освіти й науки. Одну обіцянку з шести народний депутат навіть встиг виконати, правда, стосувалася вона геть не освіти, а голосування за зняття недоторканності з Сергія Клюєва та Сергія Мельничука.

5.Геть не любить бути на публіці ще один член фракції «БПП» Олександр Лівік. Із його програми аналітикам «Слова і Діла» вдалося «витягнути» всього 3 обіцянки, та й ті поки не були виконані. Із пресою нардеп практично не спілкується, сторінку в соцмережі завів лише в липні 2016 року й поки що активною її назвати важко.

4.В середині рейтингу опинився донецький нардеп-мажоритарник, а ще – найдосвідченіший парламентар нинішньої Верховної Ради Юхим Звягільський. Розмитість його програми погіршує той факт, що зареєстрованих обіцянок у нього (попри колосальний досвід роботи в парламенті (вісім скликань!), всього 3. Хоча сам нардеп в інтерв’ю журналістам пояснює це тим, що не любить публічного піару. Мовляв, у нього є приймальні, до яких приходять люді, котрим він як народний депутат допомагає. Залишається лише сподіватися, що це дійсно так.

3.Королівське мовчання зберігає син Глави держави, а за сумісництвом – народний депутат Олексій Порошенко. У передвиборчій програмі парламентаря практично не містилося конкретики ані щодо планів, ані стосовно цифр та дат. З моменту отримання мандата Порошенко-молодший майстерно уникає спілкування з пресою та майже не веде сторінку в Facebook. Результат – аж 2 зафіксованих обіцянки, з яких одна – виконана.

2.На другому місці опинився депутат, що не лише не любить конкретики в програмах, але й не вважає за потрібне роздавати обіцянки – мажоритарник зі Слов’янська Юрій Солод, єдиним лозунгом програми якого стала відданість напрямку програми Олексія Азарова. Єдиною обіцянкою нардепа стало зобов’язання особисто контролювати відновлення об’єктів інфраструктури і житла в Слов’янську, Святогірську та Миколаївці. Та й та поки що має статус «у процесі виконання».

1.Ну а лідером у рейтингу депутатів зі скупими програмами став позафракційний нардеп-мажоритарник, більш відомий як командир полку «Азов» Андрій Білецький. Його передвиборча програма вражає лаконічністю. Для повноти розуміння ситуації наведемо її повністю.

Словом, «стислість – сестра таланту», – подумав пан Білецький, і не став наймати копірайтера для написання політичної програми. І, як бачимо, не прогадав, адже кияни й так за нього проголосували. 8 обіцянок політика «Слово і Діло» зафіксувало вже під час його депутатської каденції, хоча зробити це було непросто, адже до обов’язків парламентаря Білецький ставиться, м’яко кажучи, формально, основну увагу приділяючи «Азову». Відзначимо, що жодної з них депутат поки не виконав, зате 2 вже провалив. Із нульовим рівнем виконаних обіцянок йому годі розраховувати на потрапляння до рейтингу відповідальності «Слова і Діла».