Нові пісні про головне…
Народний поет України Сергій Дзюба створив чотири нових пісні з відомим композитором і співаком, лауреатом міжнародних і всеукраїнських конкурсів, фестивалів та премій Петром Лойтрою.
Як відомо, до резонансної книжки ста пісень Сергія Дзюби «Примчу на білому коні» увійшов і цикл із десяти чудових пісень, написаних разом із композитором Петром Лойтрою, які тепер постійно звучать у його виконанні.
А тепер це успішне співробітництво продовжилося. Нещодавно Петро Лойтра зі своєї ініціативи створив музику до віршів Сергія Дзюби «Ми з тобою згаснем молодими…» (про кохання та вірність) і «Бабай» (це – твір для дітлахів, котрий ненав’язливо, цікаво та дотепно вчить малечу, як не боятися «злого бабая»). Нові пісні Сергієві Дзюбі сподобалися, тож він запропонував композиторові кілька дивовижно чарівних текстів…
Так одразу ж і з’явилися задушевна пісня «Запрошення до подорожі» (на вірш французького класика Шарля Бодлера зі спільною музикою Петра Лойтри та Сергія Дзюби) і дуже прониклива та прекрасна пісня про кохання «Народжений Тобою» (слова відомого непальського поета Сантоша Кумара Покхарела і Сергія Дзюби, музика Петра Лойтри).
Всі чотири нові пісні вже взяв до свого репертуару популярний співак Петро Лойтра. Це – гарно та важливо, що, на відміну від усіляких недолугих, бездарно-ресторанних «шедеврів», створюються справжні сучасні українські пісні про найголовніше – любов, вірність, шляхетність та красу, які, власне, і рятують наш світ!
Ганна Маджуга
Запрошення до подорожі
Слова Шарля Бодлера, переклад Дмитра Павличка,
Музика Петра Лойтри та Сергія Дзюби
Сестричко, дитя,
Моє ти життя,
Забудьмо буденні потреби,
Полиньмо туди,
Де пишні сади,
В країну, що схожа на тебе!
Там любі місця,
Вологі сонця,
Сповиті в серпанки урочі,
Там будемо жить,
Ясні, мов блакить,
Кохатися будем щоночі.
Приспів:
Там розкіш, і спокій, і лад,
Всолоди незгасних принад! Двічі
Кохатися будем щоночі.
Там золото й мідь
З незнаних століть
Сіяли б у нашій оселі,
Там квіти й бурштин,
Там пахощів плин,
Прикрашені ліпкою стелі;
Там Сходу дива
І мова жива,
Що нею наповнені речі,
Там сотні прикрас,
Там люстра для нас
Відкрили б свої глибонечі.
Приспів:
Там розкіш, і спокій, і лад,
Всолоди незгасних принад! Двічі
Відкрили б свої глибонечі.
Поглянь кораблі
Заснули в імлі,
Де просторінь міниться синя,
До тебе вони
Прийшли з далини,
Для них ти могутня владчиня;
Західні сонця,
Мов руки Творця,
Лягають на море безкрає,
На піль малахіт,
І стишений світ
У сяйві й теплі засинає.
Приспів:
Там розкіш, і спокій, і лад,
Всолоди незгасних принад! Двічі
У сяйві й теплі засинає.
Сестричко, дитя,
Моє ти життя,
Забудьмо буденні потреби,
Полиньмо туди,
Де пишні сади,
В країну, що схожа на тебе.
Народжений Тобою
Слова Сантоша Кумара Покхарела та Сергія Дзюби,
Музика Петра Лойтри
Не клянуся, що помру за Тебе.
Власне, а навіщо помирати?
Ти – єдина: сонце, місяць, небо,
Зорі, всесвіт, доля, світло, свято!
Приспів:
Сонячна, вродлива, як богиня,
Мов дитина, щира і тендітна;
Неймовірна, як веселка, іній,
Берегиня, мальвами розквітла.
В радості та горі, ніби вічні,
Любимо – між небом і землею…
І не треба замовлянь магічних:
Просто будь – довіку будь моєю.
Приспів.
Тишею, довірою, росою,
Пташкою, дорогою і кленом…
Я – немов народжений Тобою,
Ти – неначе створена із мене!
Приспів.
За любов не виганяють з раю,
За вірші не виштовхнуть до Лети…
Тисячі разів Тебе кохаю,
Як іще не снилося поетам!
Приспів.
Ми з тобою згаснем молодими
Слова Сергія Дзюби, музика Петра Лойтри
Ми з тобою згаснем молодими –
Може влітку, може навесні,
Переживши всі несправжні зими
І такі сумні осінні дні.
Переживши всі несправжні зими
І такі сумні осінні дні.
І не буде зморшок падолисту,
І не треба – в чергу за теплом!
Тихо, у колись чужому місті,
Доля прошепоче нам псалом.
Тихо, у колись чужому місті,
Доля прошепоче нам псалом.
Візьмемо лиш спогади і рими
Найщиріших віршів і пісень…
Може, ми й не згаснем молодими,
Тільки, як у Гріна, – воднодень.
Може, ми й не згаснем молодими,
Тільки, як у Гріна, – воднодень.
Бабай
Слова Сергія Дзюби, музика Петра Лойтри
Знову клопоту у Раї –
Хтось лякав її Бабаєм.
Тре печально оченята:
«Заберуть від мами й тата…»
Приспів:
Ні до чого, ні до чого ці страхи –
Є рятунок, є рятунок, малюки!
Потримайте, потримайте у руці
Чудодійні олівці.
Намалюйте на папері
Ту небачену химеру.
Щоб Бабай не був жахливим,
Треба вірити у диво.
Приспів.
Тож пораджу щиро Раї –
Зобрази смішним Бабая:
Добрим, лагідним, щоб танув,
Як вареник у сметані.
Приспів.
Регочіть аж до нестями,
Друзям покажіть і мамі.
Стане краще, ніж учора, –
Не злякає ця потвора!
Приспів.
