Одна з наймолодших лікарень Чернігова — осучаснюється

Сергій Березенко: «Медична реформа наголошує: головне для закладів нині — конкурентоздатність у наданні послуг людям»

Одна з наймолодших лікарень Чернігова — 3-тя міська — осучаснюється. Заклад, який обслуговує понад 25 тисяч пацієнтів, незабаром розпочне роботу над проектом «Поліклініка без черг».

Успішний приклад 1-ї міської лікарні, де подібна технологія працює понад півроку, надихає і колег з інших закладів, зізнається головний медик міста Владислав Кухар. Ініціатором і провідником майбутніх змін, як і у випадку з 1-ю лікарнею, став народний депутат Сергій Березенко.

Свого часу 3-тя лікарня, або радіозаводська, як звикли її називати чернігівці, була найсучаснішою. Для того, щоб надавати медичні послуги працівникам стратегічного підприємства «Чернігівський завод радіоприладів» (ЧеЗаРа), тут запроваджувалися всі можливі на той час лікувальні та реабілітаційні методики: найперший басейн для пацієнтів — тут, кімната спелеотерапії, фітобар — теж тут, а ще — бальнеотерапія, лікувальні грязі, тренажери тощо. Рідкість як для закладів обласного рівня — тут мають сучасну радіоізотопну лабораторію, засновану ще покійним легендарним головним лікарем Юрієм Шмаковим.

Поліклініка без черг

Саме тут чи не найпершими в місті почали видаляти камені з жовчного міхура за допомогою лапароскопа. Нині таких операцій роблять близько 300 на рік. А загалом лапароскопічних втручань тут здійснюють у межах 600 на рік. Це найбільший показник в області.

Віктор Янголь, головний лікар закладу, розповідає: «Нас дуже люблять наші пацієнти за якість, увагу й турботу. Щоб їм було зручніше і нам легше опрацьовувати звернення, хочемо запровадити в себе «Поліклініку без черг». Як то все працює — бачили в 1-й лікарні. Тепер хочемо і в себе таке, ми ж за інновації. Колеги і Владислав Кухар обіцяли надати всю необхідну довідкову інформацію, документи, тож ми впораємося».

Сергій Березенко під час останнього візиту до Чернігова поспілкувався з медиками цієї лікарні щодо реалізації їхнього наміру.

«Мені приємно чути, що цей задум, у який мало хто вірив від самого початку, тепер знаходить такий відгук у медиків, — говорить нардеп. — Це свідчить про те, що ми рухаємося в правильному напрямку. Лікарня дуже популярна, тут працюють висококласні фахівці, тому не можна розгубити таку базу, яку створювали буквально з нуля понад 30 років тому. Медична реформа якраз і наголошує: головне для закладів нині — це конкурентоздатність, це можливість надавати якомога якісніші послуги, консультації, оперативні втручання. Виграє від усього цього передусім пацієнт».

Лікарня — рекордсменка в області за кількістю лапароскопій

Та не «Поліклінікою без черг» єдиною живе лікарня. Як я вже зазначив, хірургічний профіль вигідно вирізняє заклад із-поміж інших: 3-тя міська лікарня щорічно виконує майже половину регіонального обсягу лапароскопічних втручань — близько 600 операцій на рік, у той же час у всій області таких операцій роблять майже 1200. Головний лікар стверджує, що операційне навантаження розподілене непропорційно. Бо на Чернігівщині нараховується понад два десятки лапароскопів, а в 3-й лікарні їх лише два. Першому апарату близько 10 років, другий придбали 5 років тому, вживаний. Термін експлуатації приладів критичний, вони потребують негайної заміни. Тим більше, що лапароскопії в лікарні планують виконувати і в ургентному порядку, цілодобово.

«Нова лапароскопічна стійка базової комплектації коштує близько 5,5 мільйона гривень, — пояснює головлікар. — Окрім цього, під нове обладнання ми готові відремонтувати операційну за рахунок власних коштів. Приблизна вартість ремонту — близько півмільйона гривень. Усі наші хірурги лікарні володіють методикою проведення лапароскопічних операцій. Загалом у нас із Сергієм Івановичем склалися давні партнерські стосунки — за його сприяння вдалося відновити кімнату спелеотерапії та фітобар, також ми отримуємо від нього всі потрібні консультації, тому, гадаю, що і цю «лапароскопічну» проблему нам удасться вирішити спільними зусиллями».

Анатолій Ластовець, завідувач хірургічного відділення 3-ї міської лікарні, зауважує:

«Ми чергуємо три рази на тиждень, надаємо хірургічну допомогу, запровадили хірургічну лапароскопічну апендектомію, грижесічення, вшивання перфоративних виразок, оперуємо лапароскопічним шляхом навіть непрохідність тонкого кишківника. Чому в нас така велика кількість саме лапароскопій? У мене як у головного хірурга є шість оперувальних хірургів. Працюють усі. Кожен виконує майже сотню втручань на рік».

Сергій Березенко у відповідь на це резюмує: про оснащення лікарень якраз час дбати. Бо якісна інструментальна база є однією з вимог Національної служби здоров’я для укладання договору на отримання перших коштів за надані послуги.

«Уже в період нової сесії Верховної Ради, тобто з вересня, почну пошук фінансування для закупівлі нового обладнання, — пообіцяв він. — Знаю, що лікарня також потребує і сучасного відеоендоскопа, тож спробуємо вирішити це все».

Цікавився темою Віктор Михайленко

В контексті

Лапароскопія — це сучасний метод травматичної ендоскопічної хірургії. Операції на внутрішніх органах проводять через невеликі (діаметр — 0,5–1,5 см) 2–4 отвори, куди нагнітають газ, за допомогою лапароскопа і лапароскопічних інструментів. Ця методика дає змогу зберегти цілісність тканин черевної стінки. Зазвичай за допомогою лапароскопа виконують чимало нескладних операцій гінекологічного профілю. Це і естетично, і вигідно, бо немає швів, а період реабілітації значно прискорюється.

Діагностична лапароскопія дозволяє побачити всі органи черевної порожнини. Вона показана, приміром, при безплідді з нез’ясованої причини, болю в печінці і в животі незрозумілого походження.

Завдяки лапароскопії на ранніх стадіях виявляють осередки пухлин, поліпів, позаматкову вагітність та інші захворювання. Діагностика проводиться за допомогою спеціальної оптичної трубки з відеокамерою, від якої передається зображення на екран монітора. Також ця технологія допомагає здійснювати діагностичну біопсію патологічно змінених тканин, щоб поставити правильний діагноз.