Останній бій і вічна пам’ять: як Чернігів згадував свого Героя Дмитра Романченка

У Чернігові 9 квітня відбулися пам’ятні заходи, присвячені Герою України Дмитру Романченку. Містяни, рідні, бойові побратими та педагоги зібралися, щоб віддати шану військовому, який поклав життя за свободу України.

Дмитро – випускник місцевої школи №12 та бойовий офіцер-розвідник із позивним «Шаман». Він боронив Україну з 2019 року і героїчно загинув у вересні 2022-го біля Спірного на Донеччині, до останнього залишаючись вірним присязі та своїм побратимам. Нагороджений званням «Герой України» (посмертно).

Вшанування розпочалося на міському кладовищі, де присутні поклали квіти до місця спочинку воїна. Опісля біля «Стіни пам’яті» спільними зусиллями благодійної організації «БФ «Збережи Чернігів» та місцевого осередку ГО «Захист Держави» було відкрито меморіальну інсталяцію з портретом Дмитра. Заупокійну молитву за полеглим відслужив капелан Євген Орда.

Продовженням заходів став вечір-спогад, який пройшов у форматі тихої та щирої розмови. Присутні згадували Дмитра на різних етапах його життя — від шкільних років до становлення офіцера.

Своїми спогадами поділилася Наталія Зуєва, класна керівниця 5-9 класів Дмитра:
«Це та дитина, заради якої вчитель працює. Віддача стовідсоткова. Він був справжнім, живим, ніякої підлості», — пригадала вона юні роки Героя.

Бойові побратими, які пліч-о-пліч пройшли з Дмитром його військовий шлях, згадували його надійність і внутрішній стрижень. За їхніми словами, у час справжньої напруги він завжди брав на себе відповідальність за інших, залишаючись прикладом честі та братерства.

Від імені громади міста до присутніх звернувся Олег Обушний. Він наголосив на важливості збереження історії подвигу наших захисників:
«Памʼять про них має жити в назвах вулиць, на меморіальних дошках, меморіальних комплексах», — зазначив він під час свого виступу.

Особливо щемливим і сильним фінальним акордом заходу стало слово найрідніших людей. Мати Героя, подякувавши всім присутнім за збережену світлу пам’ять, сказала: «Для нас дуже важливо було почути такі слова про сина, і ми дуже ним пишаємось».

Цей вечір став теплим нагадуванням про те, що Герої живуть доти, доки живе пам’ять про них у серцях людей та громади. Наприкінці всі присутні мали змогу залишити свої слова вдячності у спеціальній Книзі пам’яті.