Петро Антоненко склав пародію на пісню, яку виконує анархо-гурт «ГраБля»
Антін Мухарський і його цікавий анархо-гурт «ГраБля», в числі іншого, відроджують, повертають наші пісні 20-х років 20-го століття, зокрема. міський фольклор. В тому числі пісні, які, вибачте, але я просто цитую Мухарського, «росіяни у нас сп…здили». Наприклад, нашу пісню «А пана я впізнаю по халявах» переробили на свою «А я милого узнаю по походке». Подібне і з піснями «Эх, яблочко». «Ципленок жареный, ципленок вареный».
Чудовою піснею є і «Шарабан». Блискуче співає її, як і інші пісні гурту, чарівна, як представляє її керівник гурту, «Ляля Звєздінська-Махно, внучата племінниця Нестора Івановича». Наприкінці – текст цієї пісні.А це моя пародія на цей вірш, під заголовком «Я пародистка у шарабані».
Я пародистка у шарабані
Ах, шарабан мій, моя тачанка.
Я пародистка чернігівчанка.
Ах, шарабан мій, укритий пилом.
Не лізь, поете, свинячим рилом.
Я пародистка сєдьмого класу,
горілку дудлю я замість квасу.
Ах, шарабан мій, моя тачанка,
я пародистка, чернігівчанка.
Дзвеніли струни в моїй гітарі,
аж поки влипла я та й на нари.
Не за крадіжки, не за грабунки,
а лиш за вірші супер гатунку.
Поб`ю на морді комусь тарілки
та, замість квасу, хлебну горілки.
Ах, шарабан мій, моя тачанка,
Я пародистка, з ночі до ранку.
Пробачте, друзі, я не хотіла.
Кому дала я, кого відшила.
Це я про вірші, я в них щаслива,
не думай грішне, бо я – цнотлива.
Пробачте, друзі, я не хотіла.
Дрючком поета мене угріло.
Ах ша-а-а-а-а-а-раб-б-б-б-б-бан мій, моя т-т-т-т-тачанка,
Я пародистка, не махновчанка.
Ах, шарабан мій, укритий пилом.
За що, не знаю, мене угріли?
Невже ж за те, що в чужії вірші,
буває, лізу своїм не-рилом?
Петро Антоненко, м.Чернігів
Шарабан. Антін Мухарський і його гурт ГраБля:
Ах, шарабан мій, моя тачанка.
Я вольна птиця, я махновчанка.
Ах, шарабан мій, укритий пилом.
Куди ж ті лізеш, свиняче рило.
Я гімназистка, сєдьмого класу.
П`ю самогонку замісто квасу.
Ах, шарабан мій, моя тачанка.
Я вольна птиця я махновчанка.
Дзвеніли струни в моїй гітарі,
коли тікала я в Татарбунари.
Ах, шарабан мій, моя тачанка.
Я вольна птиця, я махновчанка.
Поб`ю я посуд, поб`ю тарілки
та й вип’ю квасу замість горілки.
Ах, шарабан мій, моя тачанка.
Я вольна птиця, я махновчанка.
Пробачте, друзі, я не хотіла.
Кому дала я, кого відшила.
Ах, шарабан мій, укритий пилом.
Куди ж ті лізеш, свиняче рило.
Пробачте, друзі, я не хотіла,
та нагла смерть мене скосила.
Ах, шарабан мій, моя тачанка.
Я анархістка, я махновчанка.
Ах, шарабан мій, укритий пилом.
Куди ж ті лізеш, свиняче рило.
Ах, шарабан мій, моя тачанка.
Я вольна птиця, я махновчанка.
