Поезії відомого подружжя з Чернігова перекладені у Філіппінах

Міжнародна співпраця. Вірші поетів України Тетяни та Сергія Дзюби перекладені вже тагальською та ілоканською мовами на Філіпінах.

Тагальська (Wikang Tagalog) – це офіційна, разом з англійською, мова Республіки Філіппіни й одна з найпоширеніших на островах і в філіппінській діаспорі. Зараз нею спілкуються понад 60 мільйонів жителів.

Назва мови походить від слів «мешканець» та «річка». Таким чином, первісне значення – «мешканець річки». Перша відома книжка тагальською «Християнська доктрина» датована 1593 роком. А один із найвидатніших поетів, які створили вірші тагальською, – Франсіско Бальтасар (1788-1862). Його найвідоміший твір, написаний у XIX ст., – поема «Флоранта і Лаура», це – дійсно найкращий зразок тагальської класичної мови.

Ілоканська (також ілокано, ілоко) – одна з популярних філіппінських мов, мова ілоків; основна мова міжетнічного спілкування для народів, котрі мешкають у північній частині Лусону – найбільшого острову Філіппінського архіпелагу. Всього на Філіппінах нею тепер розмовляють понад 10 мільйонів жителів. Також ілоканською спілкується доволі численна діаспора в США.

Тагальською та ілоканською мовами вірші українців Тетяни та Сергія Дзюби переклала відома філіппінська поетеса Вен-Лін А. Вальдес (Ven-Lyn A. Valdez). Це – президент популярного літературного форуму «Ритм серця письменників», перший керівник Всесвітньої спілки поетів (Італія).

 

Таким чином, твори відомого подружжя з Чернігова перекладені вже 90 мовами світу та надруковані в провідних часописах 70 країн, за кордоном вийшло близько 50 їхніх книг. А Сергій Дзюба має переклади українською з 70 мов.

Пропонуємо вашій увазі поезії Сергія та Тетяни Дзюби тагальською мовою.

By Serhij Dziuba

* * *

Sa pilak na palad ng kawalang-hanggan

isang musmos na babae

sinusuklay ang kanyang buhok

sa suklay na naliliwanagan ng buwan

at hindi makita ang kanyang mukha

sa pabago-bagong salamin

 

kung saan ang kanyang tingin

ay sa kulubot

ng misteryosang

babae.

 

* * *

Sa isang islang

kasing layo ng mga luha ni Eva,

na niyayakap ng mahigpit

sa pamamagitan ng nakatagong mga puting bato,

kung saan maaring abot-tanaw

kung hindi ito inaabot ng alon ng dagat,

 

natagpuan ng musika

ang isang kanlungan

sa pagsilang

ng Lalaki

at Babae.

 

* * *

Mabuhay ng matagal,

magsulat ng kaunti

at huwag sisihin ang langit

sa iyong mga kasalanan.

 

* * *

Namumungay sa kagandahan:

ang kanyang mata-

pilikmatang may luha

umaakit

sa bahaghari.

 

* * *

Kamag-anak

Pakiusap,kumalma

Hindi ko marinig ang dagat.

 

* * *

Antigo,antigo

gitara

na nakatayo sa tabi

na parang bata.

By Tetiana Dziuba

* * *

Lumipas ang araw na may hiyawan sa istasyon ng tren,

at ang mga anino ay naging kasing haba ng riles

na humahantong sa madilim na eskinita sa gabi.

Tinatawid sila ng mga babae,

na lumulukob sa anna kareninas,

na protektado sa mga problema

hanggang madaling araw.

 

* * *

Magkakaroon ng katahimikan ang kulay ng pag-asa,

magkakaroon ng kapayapaan ang kulay ng kaligayahan,

at ang mansanas ay mahuhulog, na nahahati sa dalawa;

ang kalahati nito ay kakainin ng masayang magkasintahan,

na hindi mapapansin ang umiiyak na si Eba sa likod ng mga sanga

sa kadusta dustang sinaunang pagkakapahamak.

 

* * *

Ang asin ng panahon ay tumatagos

parang buhangin mula sa sinaunang orasan,

ito ay nasusunog, nananakit, nakakairita

at pagkatapos ay matutunaw

nagiging dagat,

kung saan masarap ibato

sa mga alon ng alaala.

Sa kasamaang palad, hindi nagtagal,

dahil ang mga tao ay nilalang sa lupa,

at ang dagat ay asin.

 

* * *

Palaging nahuhulog ang mga prinsesa sa mga mangmang,

sabi ng madla

karunungan.

 

* * *

Pinindot ko ang mga numero, na

Hindi ko alam sa puso, sa oras na iyon

Nang walang sumasagot sa telepono.

Saka ko lang narinig ang mensahe

Gusto kong laging marinig.

Tagalog translation by Ven-Lyn A. Valdez

А зараз – вірші всесвітньо відомого творчого подружжя з Чернігова ілоканською мовою.

By Tetiana Dziuba

* * *

Nagrubbuat ti aldaw buyogen ti panagariwawa ti estasion ti tren,

ket dagiti anniniwan nagbalinda a kas kaatiddog ti riles

nga agturong iti nasipnget nga eskinita

Daldalyasaten ida dagiti babbai,

a nanglakub ti anna kareninas,

ket nangsalinong kadagiti parikut

agingga laeng iti parbangon.

 

* * *

Addanto kinaulimek ti kolor ti namnama,

addanto talna ti kolor ti kinaragsak,

ket matnagto ti mansanas, a mabingay iti dua;

ti guduana kanento dagiti naragsak nga agayan-ayat,

a dida madlaw ti agsangsangit nga Eva iti likudan dagiti sanga

a nakailunodanna ti nagkauna nga pannakasulisog.

 

* * *

Agsepsep ti asin ti panawen

kas iti darat a naggapu iti nagkauna a relo,

agpuor, agsakit, makapadismaya

ket kalpasanna marunaw

agbalin a baybay,

nga iti dayta makaay-ayo a mailili

kadagiti dalluyon ti pananglagip.

 

Daksanggasat ta saan nga agpaut,

gapu ta dagiti tattao ket parsua iti daga,

ken ti baybay ket asin.

 

* * *

Kanayon a matnag dagiti prinsesa kadagiti maag,

kuna ti tattao

kapanunotan.

 

* * *

Tinalmegak dagiti numero, a

Diak ammo a naimpapusuan, iti dayta a tiempo

idi awan nangsungbat ti i telepono.

Kalpasanna mangngegko ti mensahe

A kanayon a kayatko a mangegan.

By Serhij Dziuba

* * *

Iti agnanayon a nabaknang a dakulap

maysa a bassit a balasitang

sukogenna ti buokna

nga addaan iti sukog a nasilawan iti bulan

ket dina makita ti rupana

iti addaan mahika a sarming

 

ket sipsiputanna

dagiti kuribetbet

ti maysa a di ammo

babai.

 

* * *

Iti maysa nga isla

kas iti kaadayo dagiti lua ni Eva, .

inarakup a siiirut

babaen ti pananglinged kadagiti puraw a bato, .

banag a nawada ti kalawaan

a mabalin a mabuya

no saan a madram- usan allon iti baybay,

 

ti musika a nasarakan

a nagkamangan

a nakaipasngayan

iti Lalaki

ken Babai.

 

* * *

Agbiag iti napaut,

bassit laeng ti isurat

ket dikay’ pabasolen ti Langit

gapu kadagiti basol nga naaramid.

 

* * *

Makapalua a kinapintas:

ti matana –

kurimatmat nga aglulua

awisenna

ti bullalayaw

 

* * *

Kaputotan,

Pangngaasiyo,agulimek kayo –

Ta diak mangeg ti baybay.

 

* * *

Daan,daan

gitara

a nakatakder diay igid

a kasla ubing.

Translated by Ven-Lyn A. Valdez into Ilocano, Philippines

А тепер – вірші філіппінської поетеси Вен-Лін А. Вальдес (Ven-Lyn A. Valdez) в перекладі народного поета України Сергія Дзюби.

Вен-Лін А.Вальдес (Ven-Lyn A.Valdez), Філіппіни:

«Я буду світлом, якщо ти хочеш…»

Відома філіппінська поетеса, упорядник багатьох поетичних антологій. Родом із міста Санчес Міра, долина Кагаян, Філіппіни. Пише тагальською, ілоканською та філіппінською мовами. Творчі псевдоніми: Jaguar Ti Tambuli та Jaguar Crystal Line. Багато публікується на Філіппінах і за кордоном – у міжнародних поетичних антологіях та часописах.

Автор книжок: «Ритм серця» та «Перипетія життя»; у співпраці з Engr. Albert, Canvas Of Bliss та Kiss Of Meadows – «Запашні роси»; спільно з близнятами Адейемі Кехінде і Тайво – «Лабіринти життя» та ін.

Президент літературного форуму «Ритм серця письменників». Перший керівник Всесвітньої спілки поетів (Італія), членкиня різних поетичних груп, авторка радіо «Karruba Daniw ken Samiweng».

Лауреат премії «Golden Pen» (Малайзія, 2020). «Поет року» (Нігерія, 2019). Лауреат платинової премії в Асоціації любителів літератури (Індія), Почесний лауреат нагороди «Незалежність» (Тринідад і Тобаго). Почесний лауреат Школи мистецтв і поезії (Нігерія). Нагороджена Почесним дипломом Міжнародної літературно-мистецької Академії України, яка об’єднує відомих письменників, перекладачів, науковців, митців та міжнародних громадських діячів із 70 країн, – за власний творчий доробок і популяризацію української літератури на Філіппінах (2022).

Цілющі слова

Хай розум говорить ясними словами –

Зціліть, обійміть наш натомлений світ;

Щоб кожне словечко росло разом з вами –

У зернах надії на тисячі літ.

 

Хай линуть проникливі, щирі розмови

Повсюди, неначе джерельна вода;

Хай більшає в світі добра та любові,

І меншає лиха, скорботних страждань!

 

Цінуйте Людину – збагніть, зрозумійте,

Шануйте всі мови – мов скарб, бережіть;

Дивуйтесь веселці, незайманим квітам,

Впускайте у душу небесну блакить.

 

Плекайте думки про хороше, красиве,

Помрійте, як діти, невинні, святі;

Погляньте на справжнє, небачене диво,

Що просто за рогом – в чарівнім житті!

* * *

Я буду світлом, якщо ти хочеш,

Розвію смутну твою пітьму;

А стане мало чарунків ночі –

Удень, мов янгол, знов обійму.

 

Якщо потрібна – з тобою буду,

Як річка, тиша, бузок, роса…

Я за тобою піду повсюди:

В краєчок світу, на небеса.

 

Я буду вірна, як вічне сонце,

Завжди зігрію від всіх завій;

А сон захмарить твоє віконце,

Вві сні прилину – візьму твій біль.

 

Я буду полем, горою, гаєм…

І другим серцем – якщо приймеш;

Біда настане – не відцураюсь,

Кохання справжнє не має меж.

 

Нехай нам буде так палко, хмільно,

Прекрасно, щедро у цім житті!

А потім підем – обоє, вільні,

До дивовижних, нових світів.

 

© Вен-Лін А. Вальдес (Ven-Lyn A.Valdez), Філіппіни, 2022

© З тагальської переклав Сергій Дзюба, Україна, 2022

* * *

Прощати, знову бути прощеним

У неймовірнім водоспаді літ;

Нічого в бога не випрошувать,

Окрім здоров’я. Просто мати світ

 

І космос найдорожчої землі,

Де спочивають найрідніші люди…

Любити, попри болі та жалі,

Жаліти, незважаючи на скруту.

 

Кохати: спрагло, віддано – одну,

Єдину, неповторну на планеті;

І бути любим – навіть у війну,

Неначе вічний, не спиняти лету.

 

Встигати: жити, мріяти… У снах

Літати стрімко, солодко та юно;

І стати вільним, справжнім, наче птах.

Хай забринять душі найкращі струни!

 

Не заблукати привидом в путі,

Не втратити ні мову, ні державу;

І вчасно, тихо, мудро відійти,

Вклонившись вдячно людям нелукавим.

 

© Вен-Лін А. Вальдес (Ven-Lyn A.Valdez), Філіппіни, 2022

© З ілоканської переклав Сергій Дзюба, Україна, 2022