Полковник Василь Сидор і його дружина загинули за вільну Україну
24 лютого 1910 року в селі Спасів на Львівщині народився Василь Дмитрович Сидор (псевдо: «Шелест», «Конрад», «Кравс»), полковник УПА, командир оперативної групи УПА-Захід.
Навчався в Львівському університеті, закінчив школу підхорунжих польської армії. Активний член «Пласту», розбудовував мережу ОУН на Волині та Холмщині, організатор бойових груп ОУН «Вовки» (1937). За націоналістичну діяльність двічі заарештовувався поляками (1935-1936, 1937-1939).
Взяв участь у роботі Другого Великого збору ОУН у Кракові (1941), командир 2-ї сотні батальйону «Нахтігаль». Один із активних творців і організаторів УПА.
Член Головного військового штабу УПА, крайовий командир УПА-Захід (1944-1949), провідник Карпатського крайового проводу ОУН, член Проводу ОУН (з 1947-го), заступник головного командира УПА.
Нагороджений Срібним Хрестом бойової заслуги (1945).
Загинув 14 квітня 1949-го разом із дружиною Надією Романів в бою з військами МГБ біля села Осмолода на Івано-Франківщині.
Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної пам’яті
