Результати міжнародної практики підтверджують свою ефективність на Чернігівщині

Початок – найскладніша частина будь-якої роботи. Але варто й не забувати: немає нічого неможливого. Цією народною мудрістю ефективно керується колектив Бобровицького закладу загальної середньої освіти I–III ступенів № 1 в Чернігівській області.

Почалося повномасштабне вторгнення окупантів, заскочили кілька панцерників і на околицю Бобровиці, пошкодили кілька приміщень і одиниць техніки товариства «Земля і воля», але швидко окупанти подалися далі – у крайні села громади, звідки повтікали через місяць.

Воєнне лихо відступило, але ніде не поділися проблеми найбільшого в об’єднаній громаді Бобровицького закладу №1. Директорка Віта Лисенко зібрала великий колектив, щоб гуртом порадитись, як у воєнний час організувати проведення найнеобхідніших ремонтних робіт.

І вона, і педагоги, і молодший обслуговуючий персонал розуміли, що не можуть розраховувати на велике бюджетне фінансування. Тому дуже зраділи представникам Норвезької ради у справах біженців, які завітали у заклад за рекомендацією міськради. Розпочали роботу з обговорення проблем закладу, зі складання плану покращення школи, та не залишили поза увагою психологічний стан учасників освітнього процесу, який погіршувався через постійний стрес у зв’язку з повітряними тривогами.

Тому влітку почалася співпраця з проведення навчального тренінгу для вчителів початкових класів та фахівців соціально-психологічної служби закладу. Запропонували норвежці програму покращеного навчання «Better Learning Programme 1» з простої системи психологічної підтримки, так званого «осередку відновлення», яку можна використовувати щодня для сприяння відновленню стану дітей після травматичного досвіду та стресу. BLP також сприяє розумінню вчителями та дітьми нормальних реакцій на страх і стрес, а також пропонує методи управління цими реакціями, зокрема прості вправи для заспокоєння, які можна використовувати на уроках.

Під час тренінгів на відповідних навчальних базах педагоги та фахівці соціально-психологічної служби значно підвищили свій професійний рівень. І учні стали спокійніше реагувати на майже щоденні, неодноразові повітряні тривоги, зібрано й без паніки прямувати в укриття. Виважена поведінка дітей позитивно вплинула й на освітній процес, який частенько доводиться змінювати залежно від безпекової ситуації.

– На цікаве й глибоко пізнавальне навчання з психології вчителів та фахівців соціально-психологічної служби нашого закладу позитивно відреагували як учні, так і їхні батьки, – переконана директорка Віта Лисенко. – У кімнаті, де працюють шкільні психологи й соціальний педагог, все частіше бачу як дітей, так і їх батьків. Неважко здогадатися, що не просто так приходять, а за певними порадами й консультаціями. Від таких спілкувань маємо позитивні зрушення і в поведінці учнів. Для вчителів це дуже важливо, оскільки до нашого опорного закладу довозять учнів із багатьох навколишніх сіл, зокрема з Браниці, Рудьківки, Сухині, Марківців, Ярославки, Макарівки, Старої Басані. Певний час вони навчалися у своїх колективах, в колі друзів раннього дитинства, потім потрапили в інше середовище. Але наші педагоги все роблять для того, щоб учні з навколишніх сіл швидко відчули, що і в нашій школі вони – свої, як вдома.

Результати освоєння європейської програми покращеного навчання помітили й представники Норвезької ради у справах біженців.

– Тоді-то і я відчула, що наш колектив успішно склав перший екзамен перед європейцями, – розповіла Віта Лисенко. – Але наступний іспит виявився значно складнішим: хоча нам і виділили 200 тисяч гривень на ремонтні роботи в закладі, однак нам необхідно було зробити цей ремонт і самотужки, і у визначені терміни, і під час освітнього процесу, і під постійними повітряними тривогами, що відволікали від роботи. Представники Норвезької ради відразу нас попередили: контролюватимуть і використання кожної копійки, і дотримання укладеної угоди, і виконання плану покращення школи. Проте нам все вдалося: спонсорські кошти використали на будівельні матеріали, а роботи виконано руками майстровитих членів колективу.

Директорка закладу показала численні теки зі звітами, чеками, протоколами про витрачання коштів. Перевіряли ці фінансові документи (і не один раз) представники Норвезької ради

І так трапилося, що після освоєння коштів на придбання будівельних матеріалів, залишилися неосвоєними 30 тисяч гривень і кілька банок фарби. Проаналізувавши й перевіривши все, спонсори дозволили використати фарбу на інші проєкти, а на залишкові кошти придбати два навчальні проєктори для класних кімнат.

На своїх умовах надає фінансову допомогу благодійний фонд – Terre des hommes – швейцарська організація, що надає допомогу дітям в усьому світі.

Її представникам від закладу були надані на вимогу списки будівельних матеріалів, відповідно до складеного плану проведення ремонтних робіт, та перелік місцевих підприємців, які можуть виконати замовлення. З трьох претендентів спонсори відібрали двох і уклали з ними угоди на постачання будівельних матеріалів. Заклад звітує про використання матеріалів, про хід ремонтних робіт та отримання обладнання для облаштування освітнього простору для дітей та батьків.

Директорка закладу не нахвалиться своїми помічниками, які здійснюють ремонтні роботи у закладі й під час підготовки до нового навчального року, і під час створення освітнього хабу, і під час ремонту актової зали. Передусім назвала колишнього вчителя фізики й трудового навчання Кобижчанської школи Петра Дулиша, заступника директора з господарської роботи Миколу Аршуліка, електромонтера Івана Диникова.

Зараз шкільні майстри працюють над обладнанням простору для дітей та батьків.

Фінансову допомогу надала і Бобровицька міська рада для здійснення ремонту споруди цивільного захисту, було використано понад 1 млн гривень. Головну роботу виконали працівники закладу, які підтверджують народну мудрість: «Немає нічого неможливого». І найскладніший початок будь-якої роботи – не такий уже й складний, коли за нього беруться працьовиті й умілі руки.

Натомість шкода, що європейці не запроваджують такого ретельного контролю і для державних чиновників усіх рівнів, які нерідко безбожно розтринькують, а то й розкрадають вітчизняні бюджети й фінансову допомогу закордонних партнерів. Не проводять їм і відповідних тренінгів для підвищення якості їхньої роботи в умовах надзвичайної ситуації! Хоча база для такого навчання є не лише в Європі, а й у звичайних українських школах.

Григорій Войток