Російські окупанти залишили Седнів
9 березня основні сили російських військових підрозділів покинули Седнів, в селищі лишились поодинокі патрулі та група військових на крохмальному заводі.
Про це Суспільному повідомив перший заступник селищного голови Олексій Барановський.
З його слів, вони перебазувались в с. Черниш, де нині – найскладніша гуманітарна ситуація в громаді.
Окупаційні війська зайшли до Седнева у перший же день вторгнення – близько п’ятої вечора 24 лютого. Відтоді, говорить Олексій Барановський, місцеві жителі майже не виходили зі своїх домівок.
«Зрозумійте, тут таке коїлося… Всі магазини – розграбували, крохмальний завод та «Чернігівеліткартоплю» – розграбували. Виносили все: продукти, техніку, знімали акумулятори з машин. Були випадки, коли вдиралися до будинків, особливо покинутих, мародерили», – розповідає заступник голови.
Сам Олексій із російськими військовими не спілкувався, від місцевих чув, що окупанти вживали алкоголь та наркотики.
Майже під кожним будинком, говорить чоловік, стояла російська техніка – звідси у перші дні вели вогонь по Чернігову. Людям казали не виходити, інакше стрілятимуть. Так, на виїзді із села Черниш російські військові розстріляли машину із родиною з Седнева.
«Чоловік помер, кілька людей вижили. Його окупанти привезли і лишили посеред Седнева. Ми, коли мали змогу, оглянули його з лікарем – кульове поранення в голову. Порадились із прокуратурою, як краще все зробити, щоб задокументувати цей злочин. Бувало стріляли в містечку для попередження», – говорить Олексій.
Таким чином Седнів лишився відрізаним від постачання: без продовольства та медикаментів. Зараз логістику з сусідніми громадами починають відновлювати. Село Черниш – досі лишається в ізоляції:
«Я дуже хочу подякувати місцевим небайдужим жителям та фермерам, які допомагали стареньким та нужденним. Це малопомітна, однак дуже важлива робота. Адміністрації селищна та обласна робили все, що в наших силах. Однак, в наших силах було небагато, і зовсім не завжди про це можна публічно розповідати. В першу чергу ми мали піклуватися про життя людей».