Селише Гончарівське після створення ОТГ: що змінилося

Увійти в межі перспективного плану, збільшити кількість населення та розширити територію, — такі завдання на наступний рік ставить перед громадою Віталій Рудник, Гончарівський селищний голова, що на Чернігівщині.

Про здобутки та перспективи Гончарівської об’єднаної територіальної громади дізналися журналісти Чернігівщини під час прес-туру, який минулого тижня організував Чернігівський Центр розвитку місцевого самоврядування, створений за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону.

У Гончарівській ОТГ вибори відбулися наприкінці 2016 року. До її складу увійшли Гончарівська селищна рада, Жеведьська сільська рада та Смолинська сільська рада. На території яких проживали 4700 жителів.

Військове містечко

Центральна садиба Гончарівської громади – селище Гончарівське – знаходиться на території військового містечка. Тут дислокується перша окрема танкова бригада. Саме військові, а точніше нарахування на їхню заробітну плату і є основним доходом бюджету громади. За словами Віталія Рудника з 31 мільйона власних надходжень – 22 мільйони – це ПДФО, яке перераховує військова частина.

Під час зустрічі з журналістами Євгеній Межевікін, т.в.о. командира першої окремої танкової бригади, розповів про співпрацю громади та військової частини.

«Допомогли повністю відновити освітлення території пункту постійної дислокації танкової бригади. Зараз придбали матеріали та відновлюють дах на штабі та казармах. Також проводяться роботи з посилення охорони військових об’єктів, військовослужбовцям громада надає психологічну та фінансову підтримку.», — сказав він.

Військові, які вже тривалий час дислокуються у Гончарівському, згадують, що раніше такі питання вирішувалися набагато складніше, а інколи, взагалі, ігнорувалися. Кажуть, після створення ОТГ стало набагато краще: виділяються гроші на військове містечко, у житлових будинках замінюються вікна, двері.

Економіка громади та житлово-комунальна сфера

До об’єднання бюджет всіх трьох рад ледь сягав двох з половиною мільйонів. Після – трохи більше 40 мільйонів.

На території громади є Смолинський торфобрикетний завод. Тут працює 80 робітників. Підприємство є бюджетоутворюючим. Протягом десяти місяців завод сплатив 300 тисяч податків. «Це зайнятість та стабільність для жителів Смолина та всієї громади», — розповів Іван Смирнов, в.о. старости Смолинського старостинського округу.

«Значний внесок роблять приватні підприємці, платники єдиного податку. Намагаємося залучити їх на нашу територію поки що не благами, але добрими стосунками. Є у нас приватне підприємство – це і ПДФО, і єдиний податок, і робочі місця. Смішно не смішно, але «полуфабрикати» для взуття на Італію шиють і у нас», – сказав Віталій Рудник. За його словами для бізнесу не вистачає кваліфікованих кадрів.

У Гончарівської громади один із найбільших реверсів в Україні, це пов’язано з тим, що доходи громади на одного жителя перевищують нормативні показники. Наприклад, у 2018 році з бюджету буде вилучено 10 мільйонів гривень в державний бюджет.

«Щоб зменшити вилучення треба збільшувати кількість населення, а, отже, працювати над приєднанням сусідніх сільських рад та входження в межі перспективного плану», — зазначив голова громади.

Громада ремонтує житловий фонд – багатоквартирні будинки на території Гончарівська вже старі. Вимагають заміни вікон, дверей, ремонту дахів та відновлення внутрішньо будинкових комунікацій. На ці роботи вже витратили більше двох мільйонів гривень.

Особлива увага приділяється благоустрою території. Комунальне підприємство може похизуватися автопарком, у якому є все: від бульдозера до сміттєвоза. Вся техніка у робочому стані. А незабаром придбають ще один трактор.

З початку року запроваджено роздільний збір сміття. Купили прес, пластик ділять за кольорами, пресують у брикети, які потім здають на вторинну переробку.

За рахунок інфраструктурної субвенції у громаді повністю відновили освітлення всіх населених пунктів.

Гончарівська громада – дітьми багата

Тут є три школи та два дитячі садочки. І вчителі, і діти забезпечені всім найкращим. За словами Віталія Рудника освітня сфера у громаді в пріоритеті. «Ми не закрили жоден із освітніх закладів. Підвозимо дітей із сіл Максима та Лебедівки, які не входять до нашої громади, щоб було більше учнів в школах та дітей у садочках», — сказав голова.

У Гончарівській гімназій навчається 400 дітей. З них половина – це учні початкової школи. Всі вони вчаться у Новій українській школі. У класах тепло, яскраві зони відпочинку, нові парти та меблі. «Парти замовляли найкращі. Вибирали якісні меблі На даний момент маємо практично все. Діти всім забезпечені», – розповіла Валентина Примак, начальник відділу освіти Гончарівської селищної ради.

У дитячому садочку «Лісова казка» журналістів зустріла Катерина Сонцева, завідувачка закладу. Вона провела екскурсію садочком, показала нове кухонне обладнання, пральні машини, дитячі ігрові кімнати та спальні. Тут є спеціальна кімната для вивчення правил дорожнього руху та музейна світлиця.

Футбольне поле із сучасним покриттям, найкращі випускники та конкурентні знання, – про такі досягнення Гончарівської гімназії розповіла Ніна Рудник, директор закладу. «Я хотіла б директорам усіх шкіл побажати такої матеріально-технічної бази як наша. Ми повністю забезпечені сучасним обладнанням та навчальними матеріалами», – сказала вона. За її словами всі досягнення є результат діяльності об’єднаної громади та людей, які живуть у ній.

У гімназії започаткували традицію – випускники (всі разом) вишивають картину для школи на згадку.

Хто виграв від об’єднання?

«Добре вийшло, що об’єдналися», – сказав Сергій Рябус, в.о. старости Жеведьського старостинського округу. Він розповів, що за два роки у громаді села привели до ладу. Зробили освітлення, дороги відремонтували. «Наче невеликий шматок дороги підлатати, а то півмільйона. А у нас бюджет був майже таким на всю сільську раду. І чи могли ми собі те дозволити?» — говорить Сергій Михайлович.

Завдяки об’єднанню в село Жеведь два лікарі їздять. Раніше з району приїжджав один раз на місяць. А зараз стабільно два рази на тиждень. Плюс постійно на півставки працює медична сестра.

Приєднуватися, бо разом сильніші

Жителі Слабинської територіальної громади, а це села Слабин, Якубівка та Мажугівка, довго вагалися. А потім побачили що Гончарівська громада дуже спроможна. «Селищний голова Віталій Миколайович запропонував нам подумати, ми провели інформаційну роботу, і ті, хто був невпевнені, одноголосно підтримали. Рішення прийняте. Громада готова. І ми всі за те, щоб приєднатися до Гончарівської громади», — розповів Сергій Красков, Слабинський сільський голова.

Журналістам Сергій Михайлович розказав, що від об’єднання жителі чекають покращення життя і діяльності громади.

«Наша громада ніколи не була багатою. У нас бюджет тільки на саме необхідне. На зарплату вистачає, на розвиток ні. На сьогодні проблема із освітленням. Дороги самі відремонтували. Бюджет у нас в межах 800 тисяч. Населення 520 жителів. Тож разом буде краще», — переконаний Слабинський сільський голова.

Оксана Стельмах