Шахтарі Чернігівщини проти призначення нового директора

Із 26 торфобрикетних заводів в Україні залишилося лише 5 і ті хочуть знищити.

Працівники Ірванцівського та Смолинського торфозаводів 7 листопада 2018 р. провели попереджувальну акцію під стінами державного підприємства «Чернігівторф».

Торфодобувники Чернігівщини категорично проти призначення керівником підприємства ставленика Укрторфу Іллі Рокоче.

Раніше профільний міністр Ігор Насалик публічно обіцяв працівникам, що кандидатуру директора будуть узгоджувати з трудовими колективами, як це й передбачено Статутом підприємства.

Як зазначив голова первинної профспілки держпідприємства «Чернігівторф» Андрій Страхов, із п’яти державних торфозаводів Чернігівщини, які колись ефективно вели свою діяльність, вижили, як це не прикро визнавати, тільки два: «Смолинський торфобрикетний завод», який знаходиться у селі Смолин неподалік Чернігова та «Ірванцівський торфозавод», що у смт Кути Семенівського району. Ці дві структури підпорядкуванні ДП «Чернігівторф».

— За останні 10 років призначено вже 23-го директора ДП «Чернігівторф», що врешті впливає на знищення виробництва якісного та дешевого торфу на Чернігівщині з метою заміщення його більш дорогою та низькоякісною вугільною сировиною, а на скарги працівників до адміністрації президента та профільного міністерства приходять відповіді, що наші працівники виконують свою діяльність неефективно, хоча насправді завод намагається показувати гарні економічні показники, — підкреслив голова профспілки ДП «Чернігівторф», — заважає ж нам працювати керівник концерну «Укрторф» Андрій Озерчук та інші, які, на мою думку, знищують торф’яну промисловість країни…

Тиждень тому, про що ми вже писали, на Смолинському торфобрикетному заводі, введена пропускна система на заводі та виставлена охорона з метою запобігання рейдерському захвату, одночасно з цим направлені листи до СБУ та прокуратури з проханням про допомогу.

— Люди хочуть працювати і не бажають, аби їхні підприємства з призначенням нового керівника без їхньої згоди, у подальшому припинили свою діяльність, — зауважив Андрій Страхов. — Адже у цьому разі працівники не лише втратять свою роботу, а й звісно, припиниться виробництво продукції, на яку так чекають у закладах освіти, інших бюджетних установах, і не лише у сільській місцевості, адже сьогодні багато підприємств у містах вже переходять на альтернативне паливо, яким може бути якраз торф і брикет, замість газу, який вже досягає захмарних цін.

Трудові колективи торфодобувних підприємств запитують: кому вигідно знищувати таку важливу для багатьох господарств галузь, як добування торфу?

Виконуючий обов’язки старости Смолинського старостинського округу Іван Смирнов додав, що йому доводилося раніше працювати на згаданому заводі і він вважає неправильним призначення нового директора без згоди колективу, тим паче, в час активного переходу країни на альтернативне паливо.

— Коли я почав працювати на заводі, зрозумів, що в галузі є багато проблем, проте першочерговим завданням є підвищення продуктивності праці та зарплати, — повідав в.о. директора Ірванцівського заводу Юрій Журавльов. — Але коли у нас став працювати начебто з гарними намірами представник Мінвугільпрому та почав цікавитися нашими фінансовими документами, то я відмовив йому у доступі, і та людина десь зникла.