Складну екологічну проблему Чернігів має вирішувати комплексно

Чернігівський міський голова Владислав Атрошенко 18 квітня виступив на засіданні круглого столу «Вирішення проблеми поводження з побутовими відходами в Україні. Регіональний аспект», проведеному в обласній державній адміністрації. Круглий стіл, участь у якому взяли депутати Верховної Ради України, представники Чернігівської області та громадськість, проводився за сприяння програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво» у рамках реалізації проекту «Модельний округ». Мова йшла про те, як в Україні стимулювати створення галузі переробки відходів.

У своєму виступі Владислав Атрошенко сказав:

— Поки що всі пропозиції, які надходили до мене за 4 місяці роботи міським головою, фактично зводяться тільки до сортування відходів. На жаль, у базі даних на сьогодні відсутня пропозиція щодо комплексного вирішення питання їх переробки та утилізації. Зокрема, пропозиція, яка вирішувала би долю існуючого сміттєзвалища. Відсутня інвестиційна пропозиція щодо виробництва з переробки відходів, де було би видно: яке це буде виробництво, який буде його виробничий цикл і якою буде кінцева фаза такої переробки твердих побутових відходів. Це сьогодні для міста надзвичайно серйозна проблема. Я сподіваюся, що цей круглий стіл надасть поштовх або хоча б додаткову інформацію для тієї роботи, яка проводиться мною, моїми заступниками, міською радою та виконкомом для комплексного вирішення цього питання.

Довідково:

На «круглому столі» депутати Верховної Ради України, представники Чернігівської області та громадськість обговорили необхідні зміни в законодавство України, які б стимулювали створення галузі переробки відходів. На думку присутніх, прийняття законопроектів №№ 3198-1, 3199-1, 3200-1 допоможе покращити екологічний стан у країні, зокрема, зменшити кількість сміттєзвалищ до 300, зміцнити енергетичну незалежність України отримувати теплову енергію, електрику, RDF, біогаз та вторинну сировину від переробки відходів і створити близько 50 тисяч нових робочих місць.

У презентованих законопроектах народні депутати пропонують механізм створення в Україні галузі переробки відходів. Він передбачає ряд ключових кроків.

По-перше, необхідно зробити захоронения непереробленого сміття невигідним. Сьогодні вартість захоронения сміття в Україні становить 14 центів за тону (4 гривні 20 копійок), в той час як в Великій Британії – 75 євро за тону (2 250 гривень).

«Така вартість захоронения сміття не стимулює його переробляти. Зараз простіше його поховати на сміттєзвалищі, ніж відсортовувати та утилізувати. Цей тариф в Україні повинен вирости хоча б до 80 грн (2 євро 76 центів), щоб бути на рівні з собівартістю переробки. Тоді вже будемо надіятися, що відповідальний бізнес зробить вибір на користь екології, тобто переробки відходів, а не захоронения», – наголосив О. Черненко, народний депутат України.

З 2025 року відповідно до законопроекту №3198-1 планується повна заборона захоронения непереробленого сміття на полігонах.

По-друге, на думку авторів, в основу оплати за послуги переробки відходів повинен лягти принцип «забруднювач платить» або «хто більше споживає, той більше платить». Відповідно до нього ціна переробки буде закладатися у вартість упаковки. Тобто, кожен заплатить стільки, скільки реально споживав.

«В багатьох європейських країнах громадяни у вигляді комунального платежу сплачують за переробку відходів. Кожного місяця ця сума становить приблизно від 4 до 15 євро (120- 450 грн). Ми розуміємо, що для українців за сьогоднішніх економічних умов – це нереальний варіант. Тому ми вибрали другий шлях, який, на нашу думку, є справедливим – оплата переробки сміття тими, хто його створює. Таким чином, виробники різного виду упаковки закладатимуть у вартість своєї продукції екологічний податок, який буде надходити до державного бюджету з цільовим використанням «утилізація відходів». Звісно, ми не хочемо нікого заганяти в рамки, тому ми заклали ще альтернативний варіант – можливість переробляти свою упаковку на власних потужностях. У такому випадку, виробники будуть частково або повністю звільнені від сплати екологічного податку», – пояснює народний депутат Іван Крутько.

За розрахунками авторів законопроектів, вартість одиниці продукції виросте максимум на 15.08 коп. для пластику, на 13,62 коп. для скла, на 2,32 коп. для жерсті та 10,32 коп. для картону. Відповідно кінцевий споживач не дуже відчує підвищення цін на продукцію.

Третім аспектом нових законодавчих ініціатив повинна стати децентралізація або надання можливості територіальним громадам самостійно розпоряджатися коштами о триманими на утилізацію відповідно до власних потреб.

«В основу змін у бюджетне законодавство ми заклали три основні принципи. Перший – прозорість. Колись кошти на переробки відходів збиралися через ДП «Укрекоресурси». Всі ми знаємо, що це була корупційна схема і гроші не використовувалися за цільовим призначенням. Ми ж перевели збір в спеціальний фонд, який дасть можливість використовувати ці кошти лише на утилізацію відходів, а не на зарплати і надзвичайні ситуації. Таким чином кожна громада отримує можливість контролювати за тим, куди було витрачено кошти, виділені на утилізацію відходів. Але ви скажете – як можна контролювати, якщо невідомо скільки цих коштів виділено? Другим нашим принципом стала децентралізація: 80% коштів, які поступатимуть до спеціального фонду будуть автоматично надходити до місцевих громад. Інші 20% будуть розподілятися відповідно до нагальності проблем в регіонах. Третій і ключовий принцип – цільове використання. Отримані кошти місцеві громади зможуть використовувати лише на рекультивацію сміттєзвалищ або на компенсацію послуг з поводження з побутовими відходами,» – пояснив народний депутат Юрій Чижмарь.

Таким чином при поєднанні перелічених принципів в Україні будуть створенні правила функціонування галузі переробки відходів, що спричинить збільшення інвестицій, що в свою чергу, буде сприяти наповненню бюджету, створенню нових робочих місць і покращенню екологічного стану навколишнього середовища.

Сьогодні в Україні відсортовується лише 5,6% побутових відходів, 1,4% спалюється, а решта 93% захоронюються на сміттєзвалищах. З 40 тисяч сміттєзвалищ – більша частина несанкціоновані та займають аж 5% площі України. З часом складене сміття починає виділяти отруйні речовини (фільтрати), що забруднюють навколишні грунти та водойми, що відповідно має негативні екологічні наслідки для навколишнього середовища.