У Борзнянському лісовому господарстві впевнені: вихід – у переробці!

Попри кризу у лісовій галузі і непомірне податкове навантаження, на плаву тримаються підприємства, які зробили ставку на переробку.

У ДП «Борзнянське лісове господарство» до кінця року планують збільшити первинну переробку на 20%. Саме тому тут немає скорочень в трудових колективах і заборгованості по зарплаті. За рахунок переробки малоресурсне підприємство – у лідерах серед інших в структурі Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства (ОУЛМГ). Продукцію експортують до Китаю та Італії, а переробляють переважно низькосортну деревину – здебільшого сосну, уражену короїдом. Експорт – це не лише стабільність, а ще й валюта в державу.

Брус – на Китай, заготовки – італійцям!

Лісогосподарські підприємства краю нині переживають не найкращі часи. Криза вдарила по всіх, а найбільше – по тих, хто продавав кругляк. Так, у порівнянні з 2018-тим роком, ціна на круглий ліс упала на 20-50 відсотків. Паралельно зросли податки.

ДП «Борзнянське лісове господарство» – найменший у структурі Чернігівського ОУЛМГ лісгосп. Однак це ніяк не впливає на ефективність господарювання. Попри кризу в лісовій галузі, підприємство з Борзнянщини демонструє одні з найкращих в області фінансово-економічні показники. Вони є лідерами в управлінні!

Головне своє завдання керівник лісгоспу Андрій Лашко вбачає у збереженні трудового колективу та забезпеченні гідних умов праці. Цього вдається досягнути за рахунок ефективної економічної діяльності.

«Сьогодні підприємство виживає за рахунок первинної переробки деревини, – зізнається директор підприємства. – «Борзнянське лісове господарство» виконує замовлення італійських та китайських партнерів. Так, за минулий рік підприємство переробило близько 10-ти тисяч кубометрів. У грошовому еквіваленті це 16 мільйонів гривень із загальної реалізації в понад 50 мільйонів».

Із Борзни на Китай ідуть бруси із соснового сухостою, італійці ж купують заготовки для виготовлення тари під ящики для фруктів.

Директор ДП «Борзнянське лісове господарство» Андрій Лашко не бачить сенсу в торгівлі кругляком. Все – через малий попит на круглу деревину, а на окремі асортименти попиту немає взагалі. Переробка – це те, на що тут зробили ставку.

Заробили півмільйона на березовому соку

У 2018 році частка реалізованої переробленої деревини становила 20%, сьогодні це вже 34%.

«Ми збільшили наші потужності, докупили верстати, багатопил, – коментує Андрій Володимирович. – Плануємо й надалі збільшувати переробку та розвивати цей напрямок. Тільки за рахунок цього можна вижити».

Андрій Лашко постійно докуповує відповідне обладнання, оновлюючи цехи переробки. І не тільки. Так, минулого року за рахунок підприємства було оновлено автотранспортний цех.

«Ремонтна майстерня є частиною лісокомплексу, який розподілений на дві дільниці – переробка деревини та автотранспортний парк, – пояснює головний інженер підприємства Олександр Гриценко. – У господарстві є 12 автомобілів, які задіяні на вивезенні деревини: маніпулятори, крани, лісовози. Цієї техніки нам достатньо, аби щомісячно забезпечувати власні потреби».

Варто зауважити, що Борзнянське лісове господарство є одним із двох лісогосподарських підприємств в області, які заготовляють березовий сік.

Цієї весни за рахунок соку підприємство заробило понад 500 тисяч гривень. Можна було б і більше, однак замовник встановив обмеження. А ще лісгосп предметно займається мисливством. Після плачевних наслідків, які завдала мисливським господарствам африканська чума свиней, тут працюють над відновленням поголів’я цього виду диких тварин. Для цього закупили та завезли з Херсонщини вісім голів дорослих свиней, які вже дали потомство і згодом будуть випущені в найбільші в області мисливські угіддя, площа яких складає понад 107 тисяч гектарів. Все це треба утримувати, а утримання сьогодні є фактично виживанням.

Половину заробленого – віддай

Виживати дійсно непросто. Причиною тому – не лише ринкові умови, але й величезні податкові навантаження. Посудіть самі: всього за рік на 50% збільшилась попнева плата, натомість реалізація деревини навпаки зменшилась – від 30 до 50%, деякі асортименти – на 100%. До того ж минулого року було прийнято закон про податок на лісові землі. Відтак щороку підприємство змушене додатково сплачувати до бюджету 450 тисяч гривень. Ще 5 мільйонів – це попнева плата. Загалом же з 50 мільйонів гривень, які заробив лісгосп, майже половину – 23 мільйони – підприємство змушене віддати у вигляді податків. Який бізнес в цивілізованій країні розвиватиметься в таких умовах? Через це чистий прибуток підприємства упав утричі. Однак, на відміну від багатьох інших господарств, у Борзнянському лісгоспі колектив зберегли. Мабуть, тому, що для Андрія Лашка це і є головне завдання. Він вірить, що криза обов’язково мине. Держава ж навпаки має повернутися обличчям у першу чергу до державних підприємств, зробивши ставку на місцеві ресурси.

Коментар.

Заступник начальника Чернігівського ОУЛМГ Олександр Жук: «Непрості реалії сьогодення диктують вимоги до господарювання. І Борзнянське лісове господарство демонструє рівень того, до чого ми маємо прагнути. А це – ставка на переробку. У наших господарствах багато низькосортної деревини і для того, щоб не віддавати її за безцінь, продукцію треба переробляти й продавати за валюту».

Віталій Назаренко