У Чернігові відбулися заходи до дня народження Івана Мазепи
У День народження славного сина України Гетьмана Івана Мазепи у Чернігові відбулися пам`ятні заходи — мітинг, концерт, виставки.
Іван Мазепа народився 20 березня 1639-го року у селі Мазепинці на Київщині.
Походив із відомого правобережного українського шляхетного роду Мазеп-Колединських. Закінчив Києво-Могилянський колегіум, Єзуїтську колегію у Варшаві, протягом трьох років навчався у Німеччині, Італії, Франції, Голландії. Грав на бандурі, захоплювався мистецтвом, колекціонував зброю, був талановитим поетом. Вільно володів польською, італійською, німецькою, французькою, татарською, латинською мовами.
Тривалий час служив при дворі польського короля Яна ІІ Казимира. В 1663-му повернувся в Україну. Вступив на службу до гетьмана Петра Дорошенка (1669), виконував важливі дипломатичні місії.
Згодом став довіреною особою гетьмана Івана Самойловича.
Після обрання гетьманом (1687) прагнув об’єднати українські землі в єдиній державі, відродити авторитет гетьманської влади. Припинилася громадянська війна («Руїна»), розпочалося економічне відродження країни,
зміцнився міжнародний імідж України.
Докладав значних зусиль для відродження Києва як духовної столиці.
Спрямовував чималі кошти на церковне та цивільне будівництво в Києві, Чернігові, Батурині, Переяславі, Глухові. Був спонсором будівництва КиєвоМогилянської академії та Чернігівського колегіуму. Власним коштом збудував 12 нових храмів, ще 20 відреставрував, дарував церквам дорогоцінні речі (зокрема – Пересопницьке Євангеліє, на якому присягають нинішні українські президенти).
Відстоював інтереси українського православ’я в суперечках із верхівкою Московського патріархату.
Для оборони південних рубежів побудував Новобогородицьку та НовоСергіївську фортеці.
Мазепа славився ловеласом та подобався жінкам. Однак після одруження з вдовою Ганною Фридрикевич прожив із нею майже 35 років, а по її смерті не переставав опікуватися про двох своїх пасинків. Вже після смерті Ганни закохався в 16-річну похресницю Мотрю Кочубеївну, але зрештою мусив припинити стосунки, відправивши дівчину до батьків.
Прагнення Івана Мазепи розширити автономію Гетьманщини йшли врозріз із політикою російського царя Петра І.
Під час Північної війни уклав таємну угоду зі шведським королем Карлом ХІІ, за якою Швеція мала забезпечити звільнення України з-під влади Москви за допомогу українців у війні проти московитів. Звідтоді всіх українців, що брали участь у національно-визвольному русі, росіяни зневажливо називали «мазепинцями».
Після поразки в Полтавській битві (17 червня 1709-го) відступив у Бендери (Молдова), де й помер у ніч на 22 вересня 1709-го.
За розпорядженням царя Петра І Російська православна церква оголосила анафему Іванові Мазепі. У вересні 2018-го Вселенський патріархат повідомив, що ніколи не визнавав неканонічної анафеми, бо вона була накладена суто з політичних мотивів.
Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної пам’яті
На фото: пам`ятник Іванові Мазепі у Чернігові
