У Чернігові відкрився навчальний центр охорони та захисту лісу

Дводенні курси навчань працівників лісової охорони організували в Північноукраїнському інституті імені Героїв Крут, який знаходиться у Чернігові та є структурним підрозділом Міжрегіональної академії управління персоналом. Першими слухачами курсів стали працівники Дочірнього підприємства «Козелецьрайагролісгосп». Місце проведення таких навчань ‒ не випадкове: у цьому закладі професійно готують фахівців (бакалаврів та магістрів) за такими основними спеціальностями: право, менеджмент, економіка, психологія.

Випускників українських вишів цінували всюди

Начальник Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Сергій Аніщенко вітаючи перших слухачів навчального курсу в рамках цієї освітньої програми, стисло пригадав свій шлях, коли сам здобував «природничу» освіту в Київській сільськогосподарській академії (тепер цей виш має іншу назву ‒  Національний університет біоресурсів і природокористування). Цікаво, що кожен п’ятий випуск в тодішній академії мав статус всесоюзного.

‒ Якщо в нинішніх умовах кожен випускник, як правило, може обирати для своєї майбутньої роботи будь-яке місто чи село, то колись такого не було: після закінчення сільгоспакадемії кожен мав відпрацювати за направленням три, а то й більше років, ‒ порівняв нинішнє навчання і колишнє Сергій Аніщенко. ‒ Так от: випускники, яким припадало закінчувати вуз у п’ятий, «всесоюзний» рік, направлялись на роботу не тільки в Україну, а й далеко за її межі. Звісно, мало кому хотілося потрапити до Сибіру, чи в Середню Азію ‒ всі хотіли залишитися тут, в Україні.

Кумедну міні-історію переповів очільник Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства.

У Середній Азії теж існували лісгоспи, хоча їхня діяльність в основному полягала у захисному лісорозведенні. Директорами лісових господарств в тих краях були виключно місцеві: вони завжди були в тюрбанах або в тюбетейках, довгих халатах. Зберігаючи народні звичаї, хто як не вони, досконально уміли приготувати місцеві страви, організувати дозвілля, а комусь же треба й воза тягти. От якраз такі спеціалісти з України професійно й займалися потрібною роботою. Якщо комусь ще до навчання  довелося попрацювати лісівником, майстром або помічника лісничого, то по закінченню академії у випадку потрапляння в Середню Азію, випускника призначали на посаду головних лісничих. А це ж свідчить про високий рівень відповідальності! От як цінували й довіряли українцям!

‒ Це трапилося у 1998 році, ‒ оповідає Сергій Аніщенко. ‒ Приїхав наш випускник у Таджикистан. У столиці його забрали й довезли до конкретного пункту, а далі в лісгосп треба було їхати з таджиком на двох віслюках. Їдуть і їдуть, наш дивіться ‒ навколо пустеля. Щось запитує у свого майбутнього підлеглого, а він нічогісінько українською не розуміє. Не витримав українець та як заспіває  «Реве та стогне Дніпр широкий», а таджик і собі теж своєю мовою, почав співати. А потім, скориставшись паузою, запитав: «Слушай, любезный, а что ты поешь?» Той і відповів: «Что вижу, то и пою».

Таке негласне правило, за словами Сергія Аніщенка, діє і при пожежі, які гасяться за принципом: «Що бачу, те й тушу».

Така розповідь не тільки зацікавила слухачів, а й тим самим, доповідач, порівнюючи дві зовсім різні навчальні системи, акцентував на значенні й ролі якраз українських лісів та й взагалі природи України. Неоціненну, а може й однією з основних функцій у збереженні лісів, є їх щодобова охорона. Саме в контексті проведення нинішніх навчань у Північноукраїнському інституті імені Героїв Крут і був організований курс підготовки лісового пожежного.

Від теорії до практики

Відкриваючи навчальні курси директор Північноукраїнського інституту імені Героїв Крут Віталій Голець зосередив увагу присутніх на значенні лісів у цілому.

‒ Ліс ‒ це наш притулок, годувальник і лікар, не кажучи вже про його економічну складову, ‒ зазначив директор інституту. ‒ Збагачувати та примножувати ліси ‒ це не тільки повинен бути обов’язок для тих, хто працює в лісовій галузі, а й усіх громадян України від малого до великого. Адже берегти ліси ‒ це не просто слова, а комплекс заходів, починаючи від пропагування дбайливого ставлення до лісів, висаджування і подальшого бережливого захисту. Державна ініціатива з посадки одного мільярда дерев в Україні в рамках програми «Зелена країна» — це дуже потрібна справа, яка вже частково реалізована, у тому числі й на теренах нашої Чернігівської області з метою збільшити площу лісів до оптимального рівня та боротьби зі змінами клімату.

Про проблеми, які виникають при гасінні пожеж, і про специфічні нюанси, в яких опиняються лісові охоронці, детальніше зупинився начальник Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Сергій Аніщенко.

‒ Одна справа, коли в гасінні пожеж беруть участь і пожежники з інших підрозділів, а інша, коли вогонь треба локалізовувати тільки своїми силами, ‒ говорить Сергій Аніщенко. ‒ Отут і настає те, що називають професійністю. Це та ситуація, коли треба застосовувати все: і знання, і навички, і методи та способи, які б були ефективними.

Тож начальник Північного міжрегіонального управління переконаний, що саме такі навчання дають можливість підвищувати свої професійні знання, відточувати дії та уміння правильно зорієнтуватися у складних обставинах, які виникають. Він навів кілька прикладів з власної практики та  досвіду своїх колег при гасінні пожеж і зосередив увагу на позитивних і негативних аспектах.

‒ Бо якщо неправильно діяти при реальній ситуації, то можна не локалізувати пожежу, а ще більше наробити шкоди, ‒ наголосив Сергій Аніщенко. ‒ А тому у більшості країн, де є вразливі до пожеж лісові території, існують ось такі потрібні навчальні центри, який відкривається сьогодні і в Чернігові.

Він розповів і про ідею створення в Чернігові Навчально-методичного центру охорони та захисту лісу при Північноукраїнському інституті імені Героїв Крут. Його ініціатор ‒ Володимир Брайко, кандидат сільськогосподарських наук, який весь час працював у лісовій галузі.

‒ Володимир Борисович створив дуже ефективну систему боротьби з пожежами, працюючи в одному з лісгоспів області, який структурно входив у систему Державного агентства лісових ресурсів України  ‒ зауважив Сергій Аніщенко. ‒ З дванадцяти лісгоспів у нашій області, які існували, це ‒ один з найскладніших лісових господарств за «пожежними» ризиками.

Володимир Брайко виношував ідею створення такого центру не один рік. Після реформи, яка скасувала лісгоспи як такі за назвою та структурною діяльністю, він домігся створення Всеукраїнського центру перепідготовки лісового пожежного на базі одного з лісових господарств. Після першого випуску курсантів, він був передислокований в іншу область України. «Лісова» Чернігівщина залишилася без такого учбового осередку. Відтак відкриття такого центру в Чернігові ‒ це необхідність до вимог часу.

‒ Сьогодні дуже важливий захід щодо початку роботи навчального центру за програмою підготовки лісових пожежників, ‒ підкреслив під час презентації виконуючий обов’язки генерального директора комунального підприємства «Чернігівоблагроліс» Володимир Єленич. Він повідомив, що планується незабаром на базі цього центру долучити до навчань головних лісничих, і  керівників гасіння лісових пожеж, у тому числі й агролісогосподарських підприємств.

‒ Лісові пожежі ‒ це найстрашніше лихо для лісових насаджень, коли за лічені хвилини знищуються значні площі всього живого з подальшими негативними чинниками, ‒ акцентував Володимир Єленич. ‒ І кому як не працівникам лісової сфери важливо розуміти: що робити і як діяти при виникненні пожежної небезпеки в тих чи інших ситуаціях. Окрім загрози, яку приносить лісу війна, ніхто не скасовував таких факторів, що призводять до стихійного лиха, це ‒ підвищення температури, сильні вітри, низька вологість тощо.

І хоча Козелеччина знаходиться не поруч з кордоном, та все ж таки, найбільше лісових пожеж виникає саме на її території. Тож логічно, що першими слухачами навчальних курсів стали працівники Дочірнього підприємства «Козелецьрайагролісгосп».

‒ Нашому підприємству підпорядковуються значні лісові угіддя і те, що ми виявилися першими в процесі навчань у цьому центрі, свідчить про важливість і необхідність удосконалення професійних навичок, підвищення знань нашими працівниками, ‒ пояснив директор дочірнього підприємства Олександр  Луцюк. ‒ Такі курси ‒ це не лише нагальна потреба, а й вимоги Постанови Кабінету Міністрів України № 612 від 20 травня 2022 року «Про затвердження Порядку організації охорони і захисту лісів». Тож розуміючи, що свої знання можна і потрібно покращувати, як от сьогодні ми маємо таку нагоду, слід модернізувати та удосконалювати і технічні засоби. Бо тільки у сукупності теоретичних і практичних знань та застосуванні сучасної техніки можна досягти бажаного ефекту, у тому числі і в гасінні лісових пожеж.

У селі Кошани, де знаходиться офіс Дочірнього підприємства «Козелецьрайагролісгосп», на другий день відбулися практичні заняття.

У процесі навчань слухачі не тільки удосконалювали майстерність щодо боротьби з лісовими пожежами та способами їх гасіння, а й пройшли курси з надання домедичної допомоги під час гасіння лісової пожежі та інших дисциплін.

Навчання слухачів, окрім вказаних вище Віталія Гольця та Володимира Брайка, проводили: професор Національного інституту біоресурсів і природокористування України Сергій Зібцев, начальник управління цивільного захисту населення м. Чернігова В’ячеслав Вернидуб та інші викладачі.

Сергій Кордик