У медіа-просторі Чернігівщини жінки-експерти витісняють чоловіків

В окремих гіперлокальних медіа Чернігівської області жінки-експертки вже стали витісняти навіть чоловіків, чого не помітно було раніше.

Такими є дані гендерного моніторингу гіперлокальних медіа Чернігівщини у червні. Третя, заключна цього року хвиля гендерного моніторингу тривала з 6 до 12 червня включно. У фокусі нашої уваги опинилися 5 газет («Вісті Борзнянщини», «Новини Городнянщини» – спільний номер з колегами з редакцій «Наше слово» та «Маяк», «Прилуччина», «Слово Варвинщини» та «Життя Семенівщини») та 5 інформаційних видань (сайти «Менщина», «Мій Ніжин», «Нежатин», «Прилуки.Сіty» і «Сусіди.Сіty»). Загалом опрацьовано  67 публікацій у газетах і 180 повідомлень/статей на інформаційних сайтах.  

Окрім дослідження гендерного балансу і використання фемінітивів, аналізували також, як медіа, які змогли вижити в умовах війни, пишуть про неї, хто найчастіше фігурує в матеріалах і в яких аспектах.  

Зокрема, з’явилися історії про захисників і захисниць, волонтерів і волонтерок, історії переселенців і підприємців, бізнес яких був зруйнований і вони його відновлюють, про життя громад під час окупації, про злочини проти людяності, про збір/розподіл гуманітарної допомоги та різноманітні соціальні проекти, про поховання загиблих воїнів-земляків тощо.  

Найбільший відсоток жінок як експерток ми зафіксували в інтернет-виданнях «Сусіди.Сіty» (61%), «Менщина» (47%), «Прилуки.Сіty» (40%), тобто можемо говорити про певний баланс експертів та експерток. Таких низьких показників, як раніше (зокрема, на сайті «Мій Ніжин» у квітні було всього 13%) – не зафіксували. Зараз кількість експерток на чернігівських сайтах – понад 30%.  

 Переважно «жіночими» (там, де найчастіше «чути» жінок як експерток або вони згадані в тексті)  традиційно залишаються такі теми як «освіта/наука» , «культура/релігія», «медицина/охорона здоров’я», «соцполітика/соцзахист». У цей моніторинговий період суттєво збільшилася кількість експерток і героїнь у таких темах як «благодійність/волонтерство», «війна/армія». Знову відчутно представлені жінки в темі «політика/місцева влада» (минулого разу вони чомусь «зникли»).  

Журналісти гіперлокальних інтернет-видань Чернігівщини все частіше використовують фемінітиви. Цю тенденцію спостерігаємо на сайтах: «Менщина» (83%), «Сусіди.Сіty» (цього разу 71%, у квітні фемінітиви становили 100%), «Нежатин» (60%). «Прилуки.Сіty», які вперше потрапили до моніторингу в квітні, взагалі не вживали назви посад і професій у жіночому роді, а зараз фемінитиви становлять 30%! Так тримати!  

На жаль, низький показник у сайту «Мій Ніжин» – всього 13%. Вважаємо, що доволі просто трансформувати в жіночій рід посади та професії, які ми зустріли на цьому сайті: міністр соцполітики Марина Лазебна; головний спеціаліст Лілія Ясанська; журналіст Світлана Охріменко; фахівець з комунікацій Наталія Нікітіна; начальник відділу гідрології Тетяна Полевик. Втім, саме на цьому сайті ми зафіксували єдиний матеріал, що стосується гендерної проблематики – «Чи варто жінкам готуватися до мобілізації?» Матеріал доступний за посиланням: https://mynizhyn.com/news/misto-i-region/24027-chi-varto-zhinkam-gotuvatisja-do-mobilizaciyi.html 

Зважаючи на наявність гендерного балансу в матеріалах (кількості жінок і чоловіків як героїнь/героїв і експерток/експертів) та кількості фемінітивів, найбільш гендерночутливими виданнями серед гіперлокальних інтернет-видань Чернігівщини у червні стали сайти «Сусіди.Сіty»  (вже вдруге) та «Менщина» (по 51%)!  З чим і вітаємо колег!  

Сексистських або стереотипних висловлювань у публікаціях інтернет-видань ми не зафіксували. Про тематичну публікацію на сайті «Мій Ніжин» згадувалося вище. Отже, радимо колегам більше уваги звертати на захисниць, які служать в українському війську, писати про порушення прав людини (в тому числі – права дітей, матерів і батьків), злочини проти людяності, гендерно зумовлене насильство. Звісно, ці теми треба висвітлювати обережно, аби уникнути ретравматизації.  

У матеріалах друкованих гіперлокальних видань Чернігівщини у моніторинговий період кількість жінок як експерток склала від 29% («Вісті Борзнянщини») до 100% (газета «Прилуччина»). Тож можемо навіть говорити про деякий дисбаланс! До балансу наблизилися такі видання, як «Новини Городнянщини» (48% експерток), «Життя Семенівщини» (43%). В цей моніторинговий період жінки-експертки навіть «витіснили» чоловіків у таких темах, як «медицина/охорона здоров’я», «соцполітика/соцзахист», «волонтерство/благодійність». Трохи дивно, але жінки як еспертки взагалі не представлені в темі: «освіта/наука».  

Найбільш гендернозбалансованими (де приблизно однакова кількість жінок і чоловіків у публікаціях) є матеріали газет «Новини Городнянщини» (48% експерток і 22% героїнь) і «Слово Варвинщини» (38% експерток та 53% героїнь). Щодо останньої, то це вже стабільний показник, тож вітаємо колег! Важливо відмітити, що і фемінітивів на сторінках районок порівняно з попередніми хвилями моніторингу стало більше. Це важливо, адже робить жінок більш видимими у суспільстві.  

Лідер нинішнього моніторингу серед «районок» Чернігівщини – «Новини Городнянщини» (це спільний номер з редакціями газет «Наше слово» та «Маяк») – зі 100% показником вживання фемінітивів! Вітаємо!  

У моніторинговий період червня у вищезгаданих друкованих виданнях не зафіксований стереотипний і сексистський контент. Однак і тематичних публікацій одиниці. Це, зокрема, стаття “Робота не дала мені загрузнути” (про соціальну працівницю Тетяну Сидун, яка працює в міжнародній організації й допомагає землякам отримувати фінансову допомогу) в газеті «Вісті Борзнянщини». Заслуговують на увагу життєві історії переселенців (переважно це жінки з дітьми різного віку), які опинилися в Корюківці, в газеті «Новини Городнянщини». 

Якщо говорити про висвітлення війни на сторінках друкованих газет і інтернет-видань, то переважна тематика повідомлень, в яких виступають жінки як експертки, така: голова громади чи староста повідомляє про загибель воїна-земляка, коли відбудеться прощання, надає коротеньку біографічну довідку; оперативна інформація про ситуацію в громаді від посадових осіб місцевого самоврядування; про благодійні акції, мета яких – збір допомоги для ЗСУ; про збір, надходження чи розподіл гуманітарної допомоги.  

Загалом матеріалів «про війну» і дотичних до цієї теми (волонтерство, історії героїв, шкода екології, руйнування та відновлення бізнесу тощо) в газетах і на сайтах стало менше порівняно з квітневим періодом моніторингу. Зокрема, на сайтах, тоді було 77% таких матеріалів, а зараз – 38%.  

В газетах у квітні було 87% матеріалів «про війну», в червні – 54%. Водночас, у друкованих виданнях значно виросли показники жінок як експерток і героїнь. В квітні було відповідно 19 і 17%, в червні вже 38 і 23%.  

Зважаючи на наявність гендерного балансу в матеріалах (кількості жінок і чоловіків як героїнь/героїв і експерток/експертів) та кількості фемінітивів, найбільш гендерночутливим виданням серед гіперлокальних друкованих видань Чернігівщини в червні стала газета «Новини Городнянщини» (спільний номер з редакціями газет «Наше слово» та «Маяк»), індекс гендерної чутливотся якої становить 57%. На другому місці – «Слово Варвинщини» (44%). Трохи знизився індекс у попереднього лідера – газети «Прилуччина» ( було 48%, стало 37%).  

Загалом редакції Чернігівщини потихеньку оговтуються від пережитого в лютому-березні та поступово відновлюють свою роботу. Друк видань на папері відновила переважна більшість газет (приблизно з середини травня), хоча ситуація – і щодо фінансів, і щодо рекламодавців, і щодо передплатної компанії, і щодо кадрів – дуже складна, навіть катастрофічна. Деякі колективи втратили приміщення та обладнання.  

Ознайомитися із загальними даними моніторингу гіперлокальних медіа 24 областей (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу. 

Авторка статті: Вікторія Сидорова — експертка з гендерного моніторингу

___________________________ 

Гендерний моніторинг матеріалів українських медіа проводиться за проектом «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України.