У музеї на Чернігівщині — керамічні артефакти неолітичного періоду

Як виглядав перший глиняний посуд? Про це розповідає фахівчиня Мезинського природного парку з Чернігівської області Лариса Подоляко.

До неоліту людина вже мала досвід виготовлення посуду із черепів тварин, панцирів черепах, із деревини чи каменю. У неоліті вона почала використовувати для цього інший матеріал — глину. Спочатку люди зроблений із глини посуд висушували на сонці. Через деякий час вони зрозуміли, що глиняні вироби, обпалені на вогні, набагато міцніші, а отже, служитимуть довше. Так людство винайшло перший штучний матеріал — кераміку.

Перший глиняний посуд був простим за формою, мав гостре або округле дно. Ліпили його руками (гончарного круга ще не знали) й обпалювали на відкритих вогнищах. Для міцності у глиняне тісто додавали пісок, траву, товчених черепашок. Зовнішня поверхня посуду вкривалася орнаментом з різноманітних візерунків ямок.

Гостродонність посуду зумовлена низкою чинників. Насамперед – під час обпалювання він не розтріскувався. А для приготування їжі такі посудини заривали у землю або поміщали у ямки, розкладаючи навколо вогонь.

Артефакти (фрагменти кераміки) середньо-дніпровської та ямково-гребінцевої культур неолітичного періоду, відкритих і досліджених місцевим археологом, краєзнавцем Василем Куриленком, можна побачити в експозиціях Музеїв Мезинського Національного природного парку.

Днями експозиція філіалу (с. Деснянське) доповнилася ще і муляжем гостродонної посудини, яку виготовив гончар Олег Луцук.

Лариса Подоляко,

заступниця начальника відділу еколого-освітньої роботи та рекреації Мезинського природного парку