У Польщі вийшла третя книга серії «Війна на Україні»

Я давно співпрацюю з Інститутом. Власне, саме за його сприяння і мого друга Станіслава проходять всі мої журналістські поїздки в Перемишль вже багато років, також підготовка для газети публікацій з життя Польщі.

Як і перші два томи, ця монографія також дуже насичена. Відкриває книгу виступ Президента Польщі у 1995 – 2005 роках Олександра Квасьнєвського під час чергової, вже XVII щорічної польсько-української конференції в Яремче на Івано-Франківщині 20 вересня 2024 року. Назва виступу: «Стратегічне партнерство – це доля Польщі та України».

Як і в попередніх томах, склад авторів дуже потужний: відомі польські й українські історики, політологи. З польських авторів це, зокрема, Пшемислав Журавський, Міхал Клімецький, Пйотр Косцінський (добре відомий в Чернігові, зокрема. участю в щорічних Розумовських читаннях), Яцек Ключковський (у 2005 – 2010 роках Посол Польщі в Україні), Лілія Любонєвич (філологиня, юристка, голова ради «Фундації «Свобода і Демократія»).


Як додаток, наведу цікавий уривок з доповіді Президента Олександра Квасьнєвського на конференції в Яремче, яка відкриває цей том.
«Я розповім вам анекдот – це реальна історія, яка може дещо пояснити. Президент Кучма запросив нас до Києва на десяту річницю Незалежності України, і там було кілька президентів, у тому числі Путін. Я сидів поруч з Путіним. І тоді Кучма вирішив, що подія буде відбуватись українською мовою. Ми сидимо, і в якийсь момент Путін мене запитує: слухайте, ви розумієте, що вони говорять? Я кажу, що розумію. А на скільки відсотків ви розумієте? Відповідаю: так, приблизно на дев`яносто відсотків. Путін відповів: от халепа, а я не більше, ніж тридцять відсотків. І це дуже важлива інформація, яка свідчить про те, що поляки можуть краще комунікувати з українцями, адже ми розуміємо один одного на дев`яносто відсотків. Проблема з росіянами полягає в тому, що вони розуміють українське на тридцять відсотків. У цьому жарті, в цій історії є певний сенс».