Учений, який заснував математичні інститути в Донецьку та Львові
3 січня 1917 р. (1916, 21 грудня) у селі Шишаки на Полтавщині народився Юрій Олексійович Митропольський, український математик і механік.
Видатний вчений в галузі математичної фізики, теорії нелінійних коливань та диференціальних рівнянь.
Директор (1958-1988), почесний директор (1998-2008) Інституту математики Академії наук УРСР, доктор технічних наук, академік АН України (1961) і АН СРСР (1984), Герой України (2007).
Засновник Міжнародного математичного центру в Києві. Причетний до організації Інституту прикладної математики в Донецьку, Інституту прикладних проблем математики і механіки у Львові, Інституту геотехнічної механіки в Дніпрі. Ініціатор проведення літніх математичних наукових шкіл. Підготував близько 100 кандидатів і 25 докторів фізико-математичних наук. У 1971-му обраний іноземним академіком Болонської Академії наук (Італії), однієї з найстаріших у Європі. Свого часу її іноземними членами були Альберт Ейнштейн, Михайло Ломоносов, Дмитро Менделєєв, Ілля Мечніков, Чарльз Дарвін, Марія Кюрі.
Автор 22-х монографій. «Проблеми асимптотичної теорії нестаціонарних коливань» (1964) відзначена Ленінською премією, а написана у співавторстві з Миколою Боголюбовим «Асимптотичні методи в теорії нелінійних коливань» (1955) і сьогодні є основою в області нелінійної механіки.
Помер 14 червня 2008-го у Києві.
Сергій Горобець, Український інститут національної пам`яті
