Український мікробіолог, якого знав і шанував весь світ

10 березня 1867 року в Полтаві народився Василь Леонідович Омелянський, мікробіолог.

Із срібною медаллю закінчив Житомирську гімназію. Навчався на фізико-математичному факультеті Санкт-Петербурзького університету. Ще під час навчання опублікував свою першу працю «До питання про вплив розведення на швидкість хімічних реакцій».

Відомий мікробіолог Сергій Виноградов так характеризував свого учня: «Мало є людей на світі, у яких вся зовнішність – вираз обличчя, мова, сміх, манери, рухи – так вірно висловлюють внутрішню людину, як це було у Василя Леонідовича. М’який по натурі, спокійний, урівноважений, доброзичливий, прекрасно вихований молодий чоловік… Він був живим прикладом, наскільки характер прикрашає людину, абсолютно незалежно від його слави й здібностей».

Працював в Інституті експериментальної медицини. Його підручник «Основи мікробіології» (1909) був визнаний у всьому світі і перевидавався більше десяти разів.

Член-кореспондент Туринської медичної академії (1909), Санкт-Петербурзької академії наук (1916). У 1917-му отримав ступінь доктора ботаніки без захисту дисертації.

Академік Академії наук СРСР (1925), член-кореспондент Ломбардської академії наук (1926). Редагував журнали «Архів біологічних наук», «Успіхи біологічної хімії».

Першим вказав на можливість вживання мікроорганізмів як хімічних індикаторів. А його твори сприяли формуванню декількох поколінь радянських мікробіологів.

На рубежі ХІХ-ХХ століть зарекомендував себе як один із кращих шахістів Російської імперії. Зокрема, переміг у петербурзьких гандикап-турнірах (1894, 1902), взяв участь у ІV Всеросійському шаховому турнірі (1905). Автор кількох шахових композицій.

Помер 21 квітня 1928-го в Гаграх (Грузія).

Сергій Горобець

На фото: Василь Леонідович Омелянський (1867-1928). Фото: histpol.pi.ua