Унікальна розробка чернігівських науковців з Інституту мікробіології

Ефективна розробка чернігівських науковців з Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН України – препарат «Антимишин» діє на мишей як тиф, викликаючи крововиливи в шлунок та подальшу смерть. На відміну від хімічних препаратів, «Антимишин» безпечний для людей і тварин, а найголовніше препарат вбиває до 90% популяції гризунів, надовго зупиняючи розростання їх колоній. 

Діє як тиф

За словами завідувачки лабораторії пробіотиків, кандидата ветеринарних наук, старшого наукового співробітника Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН України Наталії Кравченко, розробці препарату передувала складна і кропітка робота.

«Ми його запатентували через сім років після досліджень, – каже науковець. – Препарат створено на основі родентопатогенних бактерій. «Антимишин» відносять до групи збудників кишкових інфекцій виду Salmonella enteritidis var. Issatchenko (штам Ч-1). В одному грамові препарату міститься не менше 2 мільярдів життєздатних клітин».

Біологічна дія препарату така: потрапляючи в організм гризуна, сальмонела розмножується і викликає його загибель.

«Потрапляючи в шлунково-кишковий тракт, а потім у кров тварин, бактерії спричиняють септицемію (зараження крові, – Авт.), – пояснює Наталія Кравченко. – Спочатку активність гризунів підвищується, але через 3-5 діб вони стають слабкими, мало їдять і гинуть».

На відміну від багатьох хімічних отрут, які застосовують для дератизації, бактеріальні препарати, в тому числі й «Антимишин», не мають відлякувального впливу на гризунів і добре ними поїдаються. Розвиток інфекції й загибель гризунів протікає поступово, тому шкідники не припиняють поїдання бактеріального препарату навіть у розпал захворювання.

Патогенність родентопатогенних бактерій, попри приналежність до групи сальмонел, вибіркова. Вони є безпечними не тільки для людини, домашніх тварин і корисної дикої фауни, але і для переважної більшості видів гризунів.

«Якщо домашній кіт з’їсть заражену мишу, йому нічого не буде, – говорить завідувачка лабораторії пробіотиків. – Якщо ж кіт слабенький чи породистий, то можливий пронос. Все-таки бактерія синтезує токсини. Щури, буває, дохнуть, а буває, й ні. Велике значення має доза. Це по-перше. А по-друге, щури дуже обережні. Дехто бере «Антимишин» для щурів, але ми не рекомендуємо, бо стовідсоткової загибелі немає». 

Довгий шлях в лабораторії

Провідний мікробіолог лабораторії пробіотиків Олена Дмитрук розповідає про довгий шлях виготовлення препарату.

«Штам – це виділена паличка. Ця паличка росте на МПА (м’ясо-пептонний агар, універсальна «основа» для вирощування мікроорганізмів, – Авт.), на твердому середовищі, – каже мікробіолог. – Звідти ми змиваємо її рідким поживним середовищем. Середовище стерилізуємо і туди засіваємо змиви. Змили, поставили в термостат, а далі при певній температурі вони (бактерії, – Авт.) культивуються. Маточну культуру і певну кількість рідкого поживного середовища ми розводимо в ферментері й там культивуємо вже робочу культуру, – продовжує Олена Дмитрук. – Вона у нас в десятилітрових каністрах. Далі готуємо тверде зернове середовище, стерилізуємо і засіваємо маточну культуру на зернове середовище. Ми його не просто обробляємо, а культивуємо. Як бачите, шлях доволі непростий». 

Беруть господарства, цікавляться в армії та за кордоном

Як вже зазначалося, препарат має вибіркову патогенність для гризунів. Він добре діє на польових і домашніх мишей.

Для того, щоб визначити дозу внесення, треба знати, з якими саме мишами треба боротися і в якій кількості.

«Якщо це поле і там колонія на колонії, тоді вносимо 2 кілограми препарату на один гектар площі, – пояснює норми застосування Наталія Кравченко. – Якщо на одному гектарі 20-30 колоній, то вносимо по ложці (20 грамів) у пакетиках. Цей метод ми перевіряли, він дієвий, миші пропадають».

За словами мікробіологів, «мишачий тиф» передається при спілкуванні гризунів, тому чим більше особин живе у колонії, тим тісніше спілкування. До того ж для мишей властивий канібалізм.

«Якщо якісно все обробити, то можна знищити до 90% популяції, – каже розробниця «Антимишину». – Чим цікавий препарат: термін від появи нового заселення довший, ніж у хімічних препаратів. При застосуванні хімії колонії практично одразу заселяються іншими мишами й плодяться».

Через вибіркову патогенність препарату, його купують господарства, що займаються вирощуванням органічної продукції, а також власники тваринницьких комплексів, які мають багаторічні посіви.

За словами директора Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН України Анатолія Москаленка, «Антимишином», як і ще низкою розробок, цікавляться за кордоном. Зокрема, наразі тривають перемовини з Австрією. Також «Антимишином» зацікавились військові. Зважаючи на величезну кількість гризунів у бліндажах, цей препарат, можливо, стане рятівною паличкою для бійців на передовій.

Віталій Назаренко, фото автора