Від історії до аудиторії в Національному заповіднику «Гетьманська столиця»
Національний заповідник «Гетьманська столиця» активно взаємодіє зі своєю аудиторією, використовуючи різні канали комунікації. У статті розглядаються основні напрямки взаємодії нашого закладу з громадськістю.
Одним з найперших видів комунікації є власне періодичне видання – газета «Слово «Гетьманської столиці». Вона заснована у 2006 р. з метою популяризації діяльності заповідника, а також заради ознайомлення широкого загалу з історією України доби Гетьманщини та гетьманської столиці Батурина. Видається 6 разів на рік, розповсюджується безкоштовно. На 2025 р. вже видано 114 друкованих номерів. В електронному вигляді з газетою можна ознайомитися на офіційному сайті заповідника.
Візитівкою у мережі «Інтернет» є офіційний сайт «Національний заповідник «Гетьманська столиця», розділи якого надають вичерпну інформацію про заповідник, як культурну інституцію та послуги, які пропонує заклад для відвідувачів. На сайті працює онлайн-каса та інтернет-магазин. Це дуже зручно для людей, які бажають заздалегідь замовити квитки та придбати буклетну продукцію.
У 2013 р. створено Фейсбук сторінку «Національний заповідник «Гетьманська столиця». Концепція наповнення Фейсбук сторінки полягала в тому, щоб охопити якомога ширшу аудиторію та поступово залучати нові спільноти. Особливо активно долучались нові підписники в період карантину та на початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Сьогодні, завітавши на Фейсбук сторінку «Національний заповідник «Гетьманська столиця», можна неначе в онлайн-форматі відвідати кожен об’єкт та отримати всю необхідну інформацію: переглянути оголошення, анонси безкоштовних онлайн-лекцій, подій, конкурсів та інформацію про фондову колекцію і наших благодійників.
Якщо проаналізувати вікову аудиторію, підтверджується загальна статистика по Фейсбук; наша цільова аудиторія віком від 35 до 54 років, значний відсоток з якої – жінки. На кінець 2025 р. маємо 9 108 підписників.
У 2020 р. було започатковано Ютуб канал «Національний заповідник «Гетьманська столиця». Найважливішою причиною створення якого стала необхідність підтримки зв’язку з потенційними відвідувачами в умовах жорсткого карантину, введеного у зв’язку з пандемією COVID-19. Коли музеї були зачинені для офлайн-відвідування, канал став важливим засобом комунікації з аудиторією. Ключовою метою було прагнення освоїти нові медіа і використовувати відеоконтент для популяризації міста Батурина як колиски української державності та важливого туристичного об’єкта. Щоб Ютуб канал заповідника працював ефективно ми аналізуємо його аналітику. Перш за все, досліджуємо цільову аудиторію, коментарі і потім складаємо контент-план наповнення Ютуб каналу, враховуючи зацікавленість нашої аудиторії. Як стверджує статистика – це люди віком від 35 до 65 років, переважно жінки.
Візитівкою Ютуб каналу заповідника є проморолик «Батурин – історична перлина України». Він успішно виконує свою функцію, представляючи Національний заповідник «Гетьманська столиця» як обов’язкове місце відвідування для всіх, хто цікавиться українською історією та архітектурою. Візуальна якість та музичний супровід ефективно передають велич та значущість гетьманської спадщини.
Найпопулярнішою рубрикою Ютуб каналу є «Історія через експонат», де можна побачити унікальний артефакт та почути про історичну особу чи подію, пов’язану з ним. Наразі Ютуб канал – потужна платформа для маркетингу, з понад 1 800 користувачами.
З метою залучення молодшої аудиторії у 2024 р. було створено сторінку «Національний заповідник «Гетьманська столиця» в Iнстаграм. На цій платформі розміщуємо анонси майбутніх заходів, інформуємо про послуги, розповідаємо головне про експонат та висвітлюємо життя заповідника за допомогою ілюстрацій, навіть не використовуючи текстове повідомлення. Поступово кількість підписників зростає. Наразі наша аудиторія – близько 200 осіб. Як стверджують статистичні дані – це вікова категорія від 18 до 60 років.
Анкетування відвідувачів заповідника, проведене у 2024 р., допомогло визначити звідки дізналися про заповідник: від друзів або ж знайшли інформацію в інтернет-просторі. 51 % опитаних відвідувачів зазначили, що приїхали за рекомендаціями друзів, а 49 % – довідалися про нас із мережі «Інтернет». Дані розподілилися майже порівну, що вказує на те, що особисті рекомендації та інтернет-ресурси є однаково важливими рушійними силами для залучення нових відвідувачів.
Отже, музейний маркетинг і реклама в мережі є дієвим засобом залучення нової аудиторії та утримання інтересу постійних шанувальників. Це все відіграє ключову роль у збереженні та просуванні культурної спадщини, сприяючи її відкриттю та освоєнню широкою аудиторією, залученню ресурсів для її підтримки та використанню в освітніх та культурних цілях.
Наталія Сушко, наукова співробітниця Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця»
