Відбиток орла на стеблі папороті

Відвідуючи ліс або узлісся, ви, напевне, неодноразово милувались різноманітними папоротями, які поодиноко або куртинами зростають серед трав’яного покриву, вирізняючись своєрідним мереживним листям. Однією із найпоширеніших папоротей флори Мезинського національного природного парку є орляк звичайний (Pteridium aquilinum (L.) Kuhn). Ця папороть є космополітом, а тому є поширеною майже по всій земній кулі, зустрічається в мішаних, соснових і березових лісах, на узліссях, відкритих балках і ярах.

Назва «орляк» закріпилася за папороттю через особливості розташування стрижневих пучків стебла. Якщо зрізати листок при основі, то можна побачити, що на звороті його провідні пучки нагадують «двоголового» орла.

Орляк, як і інші папороті, відрізняється від усіх рослин своєрідним розвитком листків: молоде листя завжди скручене і має вигляд равлика. Саме в такому стані ці пагони збирають та вживають в їжу в азійській кухні, а також всю рослину використовують в народній медицині. В деяких країнах Далекого Сходу та Північної Азії її заготовляють в промислових масштабах.

На відміну від східних країн, наші пращури вірили, що папороть квітує чарівним цвітом, хто зірве цю квітку знайде багатство і щастя на все життя. Звісно, це лише легенди, які живуть і досі в ніч літнього сонцестояння. Хоча за сотні років вони не загубились у віхах історій. Можливо «чудо-цвіт» існує просто його ще не знайшли. До всього, слід пам’ятати, наші предки відзначали Свято купайла 22 червня, в день літнього сонцестояння.

Щоб пізнати всю красу Полісся, завітайте до Мезинського національного природного парку, можливо саме ви знайдете магічну «квітку щастя папороті»!

Текст і фото Людмили Науменко, фахівчині Мезинського національного природного парку