Вони не залишилися вдома, бо на війні гинуть чоловіки, сини, друзі

Олена з позивним «Київ» відзначена орденом «Народний Герой України». Ця тендітна жінка з 72-ї бригади не гірше за чоловіків справляється з мінометними розрахунками. За визнанням її побратимів, вона нині одна з найбільш результативних командирів мінометних батарей, а служити з нею вони вважають за честь.

А з інструкторкою з медичної підготовки Оленою М. хлопці спочатку відмовлялися їхати разом на бойові виїзди, бо «вона — жінка і під час бою буде влаштовувати істерики». Проте після першого виїзду на передову їхнє ставлення до медика змінилось: урівноважена і смілива дівчина на полі бою виявилася психологічно сильнішою за багатьох з тих, хто упереджено звинувачував її у слабкості…

Українки завжди виявляли інтерес до військової служби. Наприклад, під час Другої світової війни в УПА вони найчастіше були зв’язковими та медиками. У радянській армії на гітлерівців наганяли страх снайпери або «нічні відьми» — льотчиці.

У Збройних Силах України доволі тривалий час украй консервативно ставилися до вступу жінок на військову службу, але війна на Донбасі внесла корективи. Жінки не змогли залишитися вдома, коли на війні гинуть їхні чоловіки, сини, друзі.

За даними Кадрового центру Збройних Сил України, станом на лютий цього року у Збройних Силах України налічується майже 25 тисяч жінок-військовослужбовців, із них більше 3 тисяч — офіцери. Для порівняння: минулоріч у війську проходили службу понад 23 тисячі жінок, а 2008-го їх було тільки 1800. Майже 7 тисяч мають статус учасника бойових дій, 91 жінку-військовослужбовця відзначено державними нагородами.

З перших днів війни на Донбасі жінки-добровольці були снайперами, гранатометниками, кулеметниками, проте офіційно обіймали посади кухарів чи діловодів, адже бойові посади були для них закриті. За останні два роки для жінок-військовослужбовців розширили перелік бойових посад до ста. Серед яких, зокрема, гранатометник, заступник командира розвідувальної групи, командир БМП, кулеметник, снайпер, стрілець тощо. Торік були внесені зміни до Переліку військових посад осіб офіцерського складу, які можуть бути заміщені військовослужбовцями-жінками.

Побачивши багатьох жінок на «нулях» у справі, ніхто з побратимів уже не відправить їх варити борщ, адже стало очевидним: українки готові і спроможні захищати Україну нарівні з чоловіками. Водночас законодавство, яке регламентує їхню службу, потребує ще багатьох змін. Наприклад, згідно зі статтею 43 «Положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців» без згоди жінки-військовослужбовця її не направляють у відрядження в разі наявності в неї дітей віком до 14 років. А згідно зі статтею 269 Статуту внутрішньої служби ЗС України жінки призначаються до складу добового наряду тільки на визначені позиції (відповідно до переліку), а також на чергування лише за спеціальністю. Непоодинокими є випадки, коли військовослужбовці чоловік і жінка обіймають однакові посади в одному підрозділі, однак службу в добовому наряді несуть по-різному. Мабуть, через це деякі командири неохоче беруть жінок у свої частини.

Суттєво розширить права жінок у війську ухвалення парламентом законопроекту № 6109, який вже прийнято в першому читанні. Що він змінить? Жінкам дозволять укладати контракт на проходження військової служби до 45–60 років (на сьогодні діє обмеження у 40 років та відповідно 50 років в особливий період); зросте граничний вік перебування в запасі — із 50 років до 60–65 років залежно від звання (сьогодні — до 50 років, тоді як у чоловіків — до 60–65 років); установлять однакові засади призначення в наряд і проходження військових зборів чоловіками та жінками.

— Жінки, які хочуть і вміють служити, не мають бути позбавлені цього права і гідні мати рівні з чоловіками умови для кар’єрного зростання. У цьому ми маємо цілковиту підтримку Міністерства оборони. Сподіваємося, що законопроект незабаром усе ж таки буде ухвалено, — пояснює голова підкомітету з питань гендерної рівності і недискримінації Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Ірина Суслова.

Очікується також низка змін до нового закону «Про освіту». Серед них — скасування підзаконних актів, що обмежують набір до військових ліцеїв дівчат. Це стане першим щаблем їхньої подальшої успішної військової кар’єри.

Тетяна МОРОЗ

Чому армії потрібні жінки-військовослужбовці

Участь жінок у врегулюванні військового конфлікту є необхідною для ефективного завершення процесу встановлення миру надання допомоги місцевому населенню

Резолюція Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека»: найпоширенішими жертвами збройних конфліктів є жінки та діти, тому залучення жінок-військовослужбовців до процесу побудови миру та захисту населення критично необхідне.

Один із основоположних стандартів НАТО — рівні умови військової служби чоловіків та жінок

Такими є рекомендації Комітету з питань жінок у збройних силах НАТО.

Участь жінок і чоловіків у військовій службі на рівних умовах є нормою для країн із найбоєздатнішими арміями у світі

2015 року Міноборони США відкрило всі військові посади для жінок; Ізраїль 2000 року дозволив жінкам служити на будь-якій військовій посаді, а в Норвегії аналогічний закон ухвалено ще 1985 року.

Наявність жінок у військовому підрозділі позитивно впливає на дисципліну та бойовий дух військових

Дивлячись на співслужбовців-жінок, чоловіки-військові менше схильні до дисциплінарних правопорушень, боягузтва та дезертирства, оскільки виникає виховане змалечку почуття сорому перед «слабкою» статтю.

Жінки-військовослужбовці можуть виконувати завдання військової служби нарівні з чоловіками

Опитування учасників АТО на замовлення Координатора проектів ОБСЄ в Україні: 48% ветеранів-чоловіків вважають, що жінки в АТО здатні виконувати військові обв’язки нарівні або краще за чоловіків, 33% опитуваних чоловіків-учасників АТО не можуть дати однозначну оцінку, а 19% вважають жінок слабшими.

«Народна армія»