Як на Чернігівщині втілюватимуть закон про деколонізацію
27 липня 2023 року набув чинності Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні й деколонізацію топонімії» (далі – Закон). Про його реалізацію в області говорили сьогодні на брифінгу в медіацентрі ОВА.
Закон визнає злочинною і засуджує російську імперську політику, забороняє пропаганду та визначає порядок ліквідації відповідної символіки з публічного простору. Він надає правове підґрунтя процесу деколонізації, який фактично триває вже понад рік.
Порядок проведення деколонізації за цим Законом подібний до процесу декомунізації, що відбувався у 2015-2016 (та в рамках якого в області уже було перейменовано понад 2,5 тисячі об’єктів топоніміки та демонтовано 88 пам’ятників).
«Виконання вимог законодавства потребує об’єднання зусиль і тісної співпраці органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, експертів та громадськості. З 27 липня пів року для перейменування вулиць та демонтажу пам’ятників надається органам місцевого самоврядування, після цього повноваження переходять до міських, селищних та сільських голів – вони отримають ще три місяці. Якщо ж у цих випадках вимоги так і не будуть виконані, повноваження отримає начальник ОВА, який протягом ще трьох місяців має завершити процес деколонізації в області», – розповів заступник начальника управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської ОДА Ігор Жирнов.
Та додав, що при ОДА вже створена робоча група з питань реалізації Закону в області. До неї увійшли представники профільних департаментів, Українського інституту національної пам’яті, історики та громадськість. Орган працюватиме над пропозиціями щодо перейменувань вулиць та демонтажу пам’ятників, зокрема в частині повноважень, покладених на начальника ОВА.
«Реалізація закону про деколонізацію – це не тільки обов’язок, а й ідеологічна складова у війні проти російського агресора. Вона – найбільш важлива. Це питання того, за що ми воюємо, що захищаємо та ким ми є. Це питання нашої ідентичності та захисту нашої країни», – зазначив представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області Сергій Бутко.
Спікер розповів про те, як відбуватиметься процес зміни назв населених пунктів. Відповідне рішення приймає виключно Верховна Рада України. До 27 січня 2024 року органи місцевого самоврядування населених пунктів, які підлягають перейменуванню відповідно до Закону, повинні надати власні пропозиції щодо нових назв. Якщо ж таких пропозицій не буде у встановлений термін — їх надасть Український інститут національної пам’яті.
Наразі таких в області три. Це села, які мають однакову назву – Перше Травня – у Бахмацькій, Малодівицькій та Тупичівській громадах.
«Рішення стосовно того, яку назву матиме вулиця після перейменування, приймаються на місцях. Ми можемо тільки надавати рекомендації. Наша позиція – вулиці бажано називати на честь полеглих Захисників України», – наголосив Сергій Бутко.
Він додав, що Українським інститутом національної пам’яті за дорученням КМУ підготовлено Збірник матеріалів, рекомендацій і документів щодо виконання вимог Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні й деколонізацію топонімії», який є методичним посібником для органів влади, громадських організацій та активістів.
Роботу з очищення публічного простору області від символів російської імперської політики постійно проводить Департамент культури та туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА.
«Цього року були позбавлені статусу об’єктів культурної спадщини пам’ятник Олександру Пушкіну в Чернігові та «Три сестри» у Сеньківці. Більше того, вже підготовлено і надіслано на розгляд до Міністерства відповідний пакет документів щодо зняття такого статусу ще зі 176 об’єктів», – зазначила директорка Департаменту Людмила Замай.
Крім того, цього року обласній універсальній науковій бібліотеці імені Короленка було присвоєне ім’я Софії та Олександра Русових. Опрацьовується питання зміни епітафії на могилі видатного письменника Михайла Коцюбинського (досі там розміщено цитату радянського пропагандиста Максима Горького).
Щодо подальшого використання або зберігання демонтованих об’єктів – їх рекомендують зберігати в музейних експозиціях.
«Тобто з історії ми нічого не викреслюємо. Питання полягає лише в тому, щоб вони не слугували пропаганді», – наголосив Сергій Бутко.
За інформацією Чернігівської ОВА
