Як працює прокуратура Чернігівщини?
Напередодні нового року прокурор Чернігівської області Сергій Василина не тільки проінформував про результати роботи за нинішній рік підпорядкованого йому відомства, а й відповів на численні запитання журналістів.
На початку заходу Сергій Василина ознайомив присутніх з організаційними заходами, що здійснюються в органах прокурорського відомства і, зокрема, зупинився на кадровій роботі. Керівник повідомив, що в Чернігівській обласній прокуратурі успішно пройшли всі три етапи атестації 61 прокурор регіональної прокуратури із 86 допущених, серед них 15 – не склали іспити, 9 – не подали заяву про намір пройти атестацію. Всі, хто успішно склав іспити переведені до обласної прокуратури.
— На даний час триває вже третій етап тестування прокурорів місцевих прокуратур, які згодом стануть окружними. Перший етап зі 167-ми допущенних не пройшли 5 прокурорів, другий – 13 і один прокурор не зміг пройти співбесіду, – повідомив присутнім Василина.
У своєму виступі прокурор області акцентував увагу на вжитих координаційних заходах та їх впливі на покращення криміногенної ситуації в регіоні.
А тому не оминув керівник обласної прокуратури і таке негативне явище для суспільства, як корупція. Прокурор зазначив, що результати роботи підпорядкованих прокурорських підрозділів значно покращилися. До судів спрямовано 70 обвинувальних актів у кримінальних провадженнях, що удвічі більше, ніж минулого року. Прокурор навів кілька прикладів отримання неправомірної вигоди (хабаря) посадовими особами, серед яких селищний голова, два правоохоронці митної служби, заступник начальника державної установи «Менська виправна колонія №91». Суми отриманих посадовцями коштів обраховуються десятками тисяч гривень. Загалом, за рік, під процесуальним керівництвом органів прокуратури Чернігівщини, викрито 14 осіб, які одержали неправомірну вигоду.
Сергій Василина зупинився і на ролі прокурорського відомства у викритті правопорушень в бюджетній сфері і, зокрема, що стосується розтрати бюджетних коштів. На даний момент у прокурорів — 32 кримінальні провадження щодо розбазарювання коштів. Лише з листопада цього року повідомлено про підозру чотирьом особам, які використали кошти, як вважають у прокуратурі, не за цільовим призначенням. Таким чином відповідальні особи відповідатимуть за різні незаконні діяння.
Так, директор приватного підприємства нестиме відповідальність за розкрадання державних коштів, які були виділені на відновлення залізничного мосту через річку Десна. Керівник фірми-підрядника штучно завищив обсяги робіт і витратних матеріалів. Для цього фігуранти внесли недостовірні відомості до звітної документації. Для виведення коштів у тінь та їх переведення у готівку учасники схеми використали підконтрольне підприємство з ознаками фіктивності. За результатами будівельно-технічної та економічної експертиз оборудка завдала державі збитки на майже 450 тисяч гривень.
А голова селищної ради підозрюється у розтраті бюджетних коштів у сумі понад 35 тисяч гривень при здійсненні капітального ремонту покрівлі будинку культури в одному з населених пунктів Чернігівської області.
Міський голова одного з райцентрів підозрюється у розтраті майже 400 тисяч гривень, виділених на капітальний ремонт тротуарів.
Сільського голову обвинувачують у розтраті 165 тисяч гривень, виділених на купівлю техніки для комунального підприємства.
— Упродовж трьох місяців мого перебування на посаді було скеровано до суду 2 обвинувальних акти за фактами розкрадання коштів держбюджету, серед яких директор ТОВ та інженер з технічного нагляду, які заволоділи коштами у сумі 538 тис грн, шляхом завищення вартості робіт з ремонту дитячого садка Менської міської ради, та заступник міського голови за розтрату 160 тис грн, виділених на реконструкцію парку, — повідомив керівник Чернігівської обласної прокуратури.
Як проінформував прокурор, розпочато розслідування низки кримінальних проваджень щодо розтрати бюджетних коштів, спрямованих на купівлю обладнання та препаратів для боротьби з коронавірусною хворобою, а також у лісовій галузі.
— На даний час під процесуальним керівництвом Чернігівської обласної прокуратури розслідується кримінальне провадження, у якому орієнтовні збитки складають мільйони гривень, — зауважив Сергій Василина. — Відомості про даний злочин внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом зловживання владою або службовим становищем при здійсненні порубки лісу на території Чернігівської області упродовж 2019-2020 років. Мова йде про двох службових осіб, які мають відношення до державних лісгоспів.
В найближчий час прокурор пообіцяв проінформувати громадськість про результати розслідування цього провадження.
— На сьогоднішній день ми здійснюємо активну протидію правопорушенням у сфері незаконної лісозаготівлі, оскільки дана проблематика є вкрай актуальною для Чернігівського регіону. В 2020-му році виявлено 90 правопорушень зазначеної категорії, для порівняння в 2019-му році – 69. Направлено до суду 16 обвинувальних актів, що в три рази більше, ніж минулого року. Встановлено збитків на суму 1 млн. 581 тис. грн. З метою їх відшкодування заявлено 7 позовів, 4 з яких вже задоволені на загальну суму 828 тис. гривень, накладено арешт на суму близько мільйона гривень на майно підозрюваних, – розповів Сергій Василина.
Як відомо, Чернігівська область є третьою за площею території в Україні, тож правопорушення у сфері земельних ресурсів, як вказав прокурор, не менш актуальні для регіону, ніж незаконна лісозаготівля.
— Нами направлено до суду 21 обвинувальний акт по кримінальним провадженням, що стосуються порушень земельного законодавства. Один з обвинувальних актів, скерованих до суду стосується особи, яка самовільно зайняла земельні ділянки площею близько 39 га, розташовані одним масивом неподалік с. Макіївка Носівського району. Вказані землі обвинувачений засіяв сільськогосподарською культурою, — сказав Василина.
Керівник обласної прокуратури зупинився на правопорушеннях у земельній сфері і назвав мотиви і причини, які спонукають певних осіб захоплювати земельні ділянки.
— Основними причинами захоплення особливо цінних земель, є: відсутність чітких меж земельних ділянок історико-культурного призначення; не винесення їх меж в натурі; відсутність визначення меж культурних об’єктів та незавершеність інвентаризації земель та їх грошової оцінки. Досить важко доводити в суді склад кримінального правопорушення за фактами самовільного зайняття земельної ділянки або самовільного будівництва, допоки органи державної влади не в повній мірі вживають заходи з визначення меж об’єктів культурної спадщини, внесення відповідних даних у Державні реєстри нерухомих пам’яток України національного та місцевого значення, оновлення та видачі нових охоронних зобов’язань власникам чи користувачам земель, — уточнив прокурор.
Сергій Василина відповідаючи на запитання журналістів, висвітлив ще кілька важливих аспектів щодо викриття органами прокуратури правопорушень в різних сферах, а саме порушення прав журналістів, оподаткування тощо.
Про окремі питання, які були порушені під час зустрічі прокурора з представниками мас-медіа, ми висвітлюватимемо на сторінках нашого видання.
Дивіться у відео:
