Як у Чернігові пропагують армію СРСР/РФ

ДО ДНЯ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ.

На площі Авіаторів у Чернігові на постаменті знаходиться військовий реактивний літак МіГ-21 із червоними зірками на крилах і кілі. Ці розпізнавальні знаки на ньому з’явилися вже в незалежній Україні. Неподалік розташовано Чернігівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою, який готує молодь до служби в Збройних Силах України і не тільки…

ДЕЩО З ІСТОРІЇ РОЗПІЗНАВАЛЬНИХ ЗНАКІВ НА ЦЬОМУ ЛІТАКУ

За часів СРСР біля в’їзду до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків імені Ленінського Комсомолу, що здійснювало підготовку льотчиків для винищувальної авіації Військово-повітряних Сил СРСР, на постаменті було встановлено військовий реактивний літак МіГ-21.

Після відновлення незалежності України та створення власної армії на цьому літаку з’явилися розпізнавальні знаки нашої держави.

Потім, вже після розформування 201-ї навчальної авіаційної бази Військово-повітряних Сил України у 2004 році (вона була створена на базі розформованого у 1995 році льотного училища), він залишився без розпізнавальних знаків.

Десь у 2009 році на крилах і кілі літака з’явилися нинішні червоні зірки.

ЩО СИМВОЛІЗУЮТЬ ЦІ РОЗПІЗНАВАЛЬНІ ЗНАКИ

Непросте питання. До початку 2013 року можна було б казати, що це розпізнавальний знак літаків Військово-повітряних Сил СРСР.

Проте, у 2013 році рішенням міністра оборони Російської Федерації замість червоної зірки з окантовкою кольорів державного прапору РФ (триколору) розпізнавальним знаком на військових літаках стала червона зірка ВПС СРСР, тільки менше за розміром.

Отже, ці зірки на літаку у публічному просторі Чернігова, столиці прикордонної області, що межує з Російською Федерацією, символізують одночасно його приналежність як до армії померлого Радянського Союзу, так і її наступниці, російської армії, яка вже 5 років веде проти нас війну, окупувала частину території України.

ПОМИЛКА ЧИ СВІДОМА ПРОВОКАЦІЯ?

Звертає увагу ще одне. На пам’ятній дошці, що прикріплена до постаменту, де встановлено літак, під золотою зіркою (!) напис: «Воїнам-авіаторам Чернігівської військово-авіаційної школи пілотів, Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків та 201 навчальної авіаційної бази». Поруч – зображення літака з розпізнавальним знаком на кілі – зіркою і написом «Ми еще полетим…» та окремий напис «Площа авіаторів».

Автором чи авторами цієї пам’ятної дошки під ЗІРКОЮ свідомо чи несвідомо разом зведено назви школи пілотів та училища льотчиків, коли це був навчальний заклад армії СРСР та училища, а також бази, що належали до Збройних Сил України.

Мимоволі напрошуються питання: «Це зневага, невизнання, ігнорування держави Україна, її армії?», а також «Невже про польоти можна мріяти тільки на літаках із зіркою та іноземною мовою – російською?»

Звідси з’являється ще одне неприємне питання, а ЧИ ВСІ громадяни України, а тим більше представники української влади, знають розпізнавальні знаки ВПС України?

ЯК ОЦІНЮВАТИ ТА ЩО РОБИТИ?

1) У незалежній державі Україна з повагою ставляться до своїх громадян, хто виконував свій воїнський обов’язок в армії СРСР, проявив свої особисті людські якості та здібності. Звичайно КРІМ ОСІБ, що вчинили військові злочини, злочини проти людяності, проти цивільного населення, а також боролися проти українського національно-визвольного руху, проти УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ. Таким чином, шануємо НЕ заклади, установи чи військові формування комуністичного Радянського Союзу, що був формою російського імперіалізму, а саме ЛЮДЕЙ – наших співвітчизників.

2) У Чернігівській міської влади є, на нашу думку, два можливі варіанти вирішення питання з розпізнавальними знаками на літаку та пам’ятною дошкою на постаменті, що знаходиться на площі Авіаторів: А) просто прибрати зірки з літака та демонтувати частини дошки, крім назви площі; Б) намалювати розпізнавальні знаки ВПС України та виправити тексти на перших двох фрагментах дошки.

На війні як на війні. Той, хто не шанує власну армію, ризикує шанувати чужу, хоче він того чи ні. Громадяни України повинні точно знати, хто свої, а хто чужі, кого шануємо у публічному просторі столиці прикордонної області, що має 1300-річну історію! Українське національно-патріотичне виховання має бути цілісним і послідовним.

Сергій Бутко,

Український інститут національної пам’яті