Якою була церква в літописному Морівську?

Межиріччя Десни і Дніпра, певно, один з найзагадковіших закутків України. Помережений лісами, болотами та пісками, а з середини ХХ століття ще й двома полігонами простір, що починається по суті від самого Києва й хутко переходить в глухе Полісся. Частково він розділив долю Атлантиди під так званим Київським морем, частково поступився тим же таки військовим об’єктам. Лишилось дві смуги прибережних сіл понад Десною та водосховищем на Дніпрі, які огинають собою здичавіло-полігонний простір. Фахових історичних праць про цей край мало, популярної літератури взагалі годі шукати. Але дещо все ж збереглося… Зокрема, зображення храму в літописному Морівську.

У книзі «Дерев’яна монументальна архітектура Лівобережної України» (2017) є малюнок церкви в селі Моровськ Козелецького району, авторства самого Опанаса Сластьона, створений ним 1894 року.

«Назва церкви не відома, хоча, як зазначається у виданні, в Моровську існувало дві церкви – Миколая та Успенська, – розповідає дослідник-краєзнавець Олександр Бобко. – В архітектурному плані дерев’яний храм зараховують до церков баштового типу, який походить, можливо, від архітектури замкових веж. До наших днів храм, на жаль, не зберігся».

До речі, перша письмова згадка про Моровськ міститься в літописі 1139 року, себто з часів Київської Русі. Тоді містечко мало назву «Моровськ» або «Моровійск». Деякі дослідники висловлюють припущення, що саме це місто (землі сіверян) було центром так званого Муромського князівства (насправді Моровського), що входило до складу Київської Русі, а не російський Муром – місто угро-фінського племені «мурома».

1175 року Моровськ був спалений під час князівських усобиць і, ймовірно, до кінця XVI століття не поновлювався. За польськими вістями, Моровськ відновлений «Москвою» 1594 року.

У літописах Московії «Смутного часу» місто згадується під назвою Муромськ. Але тодішні московські літописці досить часто замість літери «в» у назвах русинських міст писали «м» (схожий приклад: Путивль згадується як Путимль). За Книгою Великого Креслення теж значиться містом Муромськом, причому ця форма назви Моровськ дала ученим останнім часом підставу для здогадки, що билинний богатир Ілля прозваний Муромцем (Моравцем) за назвою цього міста, а не за Муромом Володимирським на території Російської Федерації.

Віталій Назаренко, малюнок із книги «Дерев’яна монументальна архітектура Лівобережної України»