За шістьох загиблих Захисників України помолилися у Чернігові
3 червня у Козацькому кафедральному соборі святої великомучениці Катерини Православної церкви України в Чернігові проведено панахиду за воїнами, які в травні цього року віддали своє життя за нашу країну, а також за всіх загиблих у боях за незалежність України.
ОРГАНІЗАТОРИ: Український інститут національної пам’яті, Чернігівська єпархія ПЦУ, Кафедральний собор святої великомучениці Катерини ПЦУ, Козацька православна громада Храму святої великомучениці Катерини за сприяння Міністерства у справах ветеранів України.
Сергій ГОРОБЕЦЬ, співробітник чернігівського представництва Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук, розповів про загиблих Героїв у травні 2021-го на фронті:
Дмитро ТОВЧИГРЕЧКА. Народився 28 лютого 1984 року в Кривому Розі. Старший солдат, механік-водій механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». 6 травня множинні осколкові поранення не залишили старшому солдату Товчигречці шансів на життя. Поховали Дмитра у Кривому Розі. Залишились мати і дружина.
Сергій КОРОБЦОВ. Він народився 2 липня 1998 року в Коростені на Житомирщині. Солдат, розвідник 3-го розвідувального відділення 2-го розвідувального взводу розвідувальної роти 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського. 6 травня позиції ЗСУ біля селища Піски на Донеччині обстрілював ворожий снайпер. Куля влучила Сергієві в голову. Поховали Сергія Коробчука в селі Ушомир під Коростенем. Залишилися дружина і маленький син.
Юрій ОПРИШКО («Боня»). Народився 12 листопада 1978 року в селі Ялинці Кременчуцького району на Полтавщині. Служив у штурмовому батальйоні «Айдар» на посаді головного сержанта штурмового взводу. Поранення – наскрізне в потилицю – Опришко отримав у свій останній день на передовій. Сталося це 9 квітня поблизу Старогнатівки на Донеччині. Попри тяжку травму, «Боня» боровся за життя до останнього. Спершу – в лікарні у Маріуполі, потім – у Львівському шпиталі. Поряд постійно була дружина. На жаль, 7 травня серце 42-річного воїна не витримало й зупинилося. Поховали Юрія Леонідовича в Ялинцях. Залишилися дружина, 4-річна донька і 20-річний син.
Віктор ГОРОДНІЧЕНКО («Вітямба»). Народився 19 лютого 1996 року в селі Покровська Багачка на Полтавщині. Мешкав у Ромодані Миргородського району. Старший солдат, старший навідник гранатометного відділення взводу вогневої підтримки десантно-штурмової роти 5-ї батальйонно-тактичної групи 81-ї окремої аеромобільної бригади. 28 квітня 2021 року поблизу Зайцевого на Донеччині у Віктора поцілив ворожий снайпер. Куля влучила нижче бронежилета, прошивши черевну порожнину. Віктор помер у госпіталі в Харкові через півтора тижня після поранення, 8 травня. Поховали воїна в Миргороді на Алеї Героїв міського кладовища. Залишилися мати, брат, дружина та донька.
Павло КОЛЕСНИК. Народився 23 березня 1982 року в селі Нове Седнівської територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області. Сержант, старший водій мотопіхотної роти 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Виговського. Сержант Колесник загинув під Донецьком 13 травня від кулі ворожого снайпера. Поховали воїна в рідному Новому. Залишилися дружина і 16-річна дочка.
Максим ПОЛЬОВИЙ. Народився 18 грудня 1984 року в селі Юхимівці Волочиського району Хмельницької області. Майор, заступник командира 15-го окремого гірсько-штурмового батальйону 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Загинув уранці 27 травня внаслідок смертельного кульового поранення, завданого снайпером військ РФ поблизу Новотошківського на Луганщині. Поховали замкомбата в Наркевичах. Залишилися батьки, брат, дружина (також військовослужбовиця) та двоє синів – віком 11 та один рік».
Панахиду відправив отець РОМАН – настоятель Кафедрального собору святої великомучениці Катерини, секретар Чернігівської єпархії ПЦУ. Він помолився за кожного з загиблих воїнів, які в травні цього року віддали своє життя за нашу країну, та всіх загиблих Героїв в боях за незалежність України, за видужання всіх поранених воїнів, за всіх живих Захисників України.
Священик, віддаючи шану всім живих Захисникам України і загиблим воїнам, наголосив: «Вони світлі люди. Зброю взяли тільки з метою захисту всіх нас від ворога».
Сергій БУТКО, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області, подякував святому отцю та зазначив:
« У травні цього року на фронті війни з російським агресором віддали життя за Україну три солдати, два сержанти, один офіцер. Найстаршому – 42, наймолодшому – 22. Один полеглий у Луганській області, решта – на Донеччині. Ворог здійснив 286 обстрілів у травні – це трохи менше, ніж у квітні (315), але цілком на рівні весни минулого року. 14 воїнів отримали в травні поранення. Молимося за їхнє видужання. Вічна пам’ять полеглим за Україну!».
На панахиді були присутні учасники бойових дій в російсько-українській війні Юрій ПОТІЙКО – начальник відділу в Чернігівській області Міністерства у справах ветеранів України, і Володимир МИРОНЕНКО – член громадської організації «Спілка ветеранів АТО «Добробат «Чернігів», а також представники громадськості та Оксана ПЕТРЕНКО, співробітник відділу в Чернігівській області Міністерства у справах ветеранів України.
ВСІ БАЖАЮЧІ САМОСТІЙНО, З ДОТРИМАННЯМ ВИМОГ КАРАНТИНУ, МОЖУТЬ ВШАНУВАТИ ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЇВ, ЯКІ ЗАГИНУЛИ В БОЯХ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ В РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКІЙ ВІЙНІ, У СОБОРІ ТА ІНШИХ ХРАМАХ ОБЛАСТІ.
Олександр Майшев
