Зберегти самосійні ліси ‒ наш обов’язок!
Чернігівщина, як і інші регіони України, катастрофічно втрачає ліси внаслідок військових дій. Щоб їх відновити, потрібно не одне десятиліття. Поліпшити ситуацію можна через збереження площ самосійних лісів. На цьому зупинився, відкриваючи виїзну нараду 23 жовтня на базі районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Корюківкаліс», начальник Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Сергій Аніщенко.
Не секрет, що деякі громади зволікають з передачею земель, на яких за роки насіявся і виріс ліс. Особливо це помітно в тих громадах, де діють крупні агрофірми. Заради прибутку, масово знищуються величезні площі самозасіяних лісів. Але така негативна практика показує, що, як правило, на таких ділянках урожайність сільськогосподарських культур вельми низька. Адже самонасіялися дерева переважно на малопродуктивних землях, переважно піщаних. У результаті ‒ нульовий прибуток і знищений ліс. Це вже зрозуміли й ті керівники громад та аграрії, які вперто не бажали йти назустріч здоровому глузду.
‒ З 24 лютого 2022 року мільйони гектарів лісу в Україні знищені війною, ‒ зауважив Сергій Аніщенко. ‒ Наразі під окупацією та бойовими діями знаходиться понад 500 тисяч гектарів лісів, які ми можемо втратити. Щодо Чернігівської області, то лісистість нашого регіону становить 20,9% і за останні 20 років зросла лише на 0,6%.
Ще до повномасштабної війни самосійні ліси безжалісно почали знищувати. У той самий час, вбачаючи природну катастрофу, держава вимушена була втрутитися, аби наша країна не перетворилася на суцільний лісостеп. Відтак на відновлення лісів з державного бюджету почали витрачати колосальні кошти.
Так, вже у 2021 році на державному рівні прийнято ряд законодавчих актів по захисту самозаліснених лісів.
Сергій Аніщенко наголосив, що Указом Президента України від 7 червня 2021 року № 288/2021 «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів» з 2021 року започаткувалась реалізація екологічної ініціативи «Масштабне заліснення України».
‒ Указом визначено заходи його виконання, зокрема ідентифікація самозаліснених та придатних до створення лісів земельних ділянок державної і комунальної власності з метою їх подальшого використання для досягнення оптимізації лісистості України, ‒ наголосив начальник Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства.
Отже, стало зрозуміло, що кожна громада повинна була переглянути стан справ у цій галузі на землях, які знаходяться у комунальній та іншій формі власності. Більшість громад саме так і зробили: по-державницькому підійшли до вирішення цього питання, бо дійсно збагнули можливі наслідки такого ставлення до навколишнього середовища. Адже рятуючи самосійний ліс, ми тим самим зберігаємо луги, болотяні місця, тварин і птахів. Ми вже писали про те, як безжально й безвідповідально відносяться деякі фермери до таких лісових насаджень. За допомогою потужної й сучасної техніки вони не тільки викорінюють дерева віком від 15 до 25 років, а й осушують болота. Але ж ми знаємо як у свій час нашкодила природі ота бездумна меліорація, що масово впроваджувалася в Україні. До того ж у заболочених до цього місцях при знищенні самосійних дерев, почали активно застосовувати комплексні добрива та інші хімічні речовини, аби добитися вищої врожайності. Через ґрунтові води, що природно накопичувалися в цих місцях, хімія почала всмоктуватися і потрапляти у водойми: річки, озера, луги, які ще залишилися.
На нараді у Корюківці Сергій Аніщенко відзначив ті громади, керівники яких із сумлінністю й відповідальністю віднеслися до цієї проблеми, бо зрозуміли, що таку роботу необхідно виконувати не лише через укази та закони, а й як того вимагає і підказує нам усім сама матінка-природа.
На місцях не всі й не завжди розуміють поняття та значення самої термінології самосійних лісів. А тому керівник Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства акцентував на тому, що згідно статті 1 Лісового кодексу України та ст. 57′ Земельного кодексу України встановлено, що самозаліснена ділянка ‒ це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, заліснення якої відбулось природним шляхом.
У свою чергу, Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об’єднанням «Укрдержліспроект», на підставі аналізу супутникових знімків був розроблений ГІС-портал «Самозаліснені території України», згідно з яким вбачалось, що на території України понад 2,0 мільйони гектара ймовірно ‒ самозаліснені землі, в тому числі по Чернігівській області ‒ 268,2 тисячі гектара (з різними формами власності). А тому Північним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства були направлені клопотання до органів місцевого самоврядування з проханням віднесення земельних ділянок до самозаліснених земель.
Доповідач наради зазначив, що загалом, за 2023-2024 роки Північним міжрегіональним управлінням направлено 147 клопотань до органів місцевого самоврядування Чернігівської області на загальну площу 268,2 га, серед яких 23 клопотання на площу 103,7 тисячі гектарів направлено повторно, оскільки відповідь на листи не була отримана.
‒ Враховуючи той факт, що ГІС-портал «Самозаліснені території України» був створений на основі даних кадастру за 2020 рік, шляхом проведеної роботи спільно з органами місцевого самоврядування із залученням лісокористувачів, які проводять свою діяльність на території відповідних територіальних громад, та в результаті уточнення геоданих, площа ймовірно самозаліснених земель по області зменшилась на 124,8 тис. га і на сьогодні становить 143,4 тисячі гектарів, ‒ сказав керівник Управління.
Він підкреслив, що упродовж 2021-2024 років органами місцевого самоврядування області було визнано самозалісненими 9,7 тисячі гектарів, у тому числі на 7,4 тисячі гектарів вже оформлені відповідні правовстановлюючі документи.
‒ Якщо порівняти з показниками по Україні, то всього визнано самозалісненими ‒ 51,5 тисячі гектарів, а по області 9,7 тисячі гектарів. Тобто майже 19 % від визнаних самозалісненими землями знаходяться на Чернігівщині, ‒ підкреслив Сергій Аніщенко.
Учасники наради провели огляд самозалісненої ділянки, переданої у постійне користування районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Корюківка ліс», на якій вже проведені лісовпорядні роботи.
Директор підприємства Олександр Гриценко, розуміючи важливість проведення заходів з відновлення лісів, проінформував, що майже п’ять тисяч гектарів самосійними деревами площ уже передано їм у постійне користування.
Учасники обговорення важливої теми оглянули й заліснену земельну ділянку, яка розкорчовується на землях сільськогосподарського призначення, а також обстежили самозаліснену земельну площу, на частині якої проведена самовільна рубка лісових насаджень. Пояснення з цього приводу учасникам виїзної наради надали: директор районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Корюківка ліс» Олександр Гриценко та головний лісничий цього підприємства Андрій Ходаш.
Вони розповіли, що ці ділянки ‒ це землі запасу Корюківської громади. На жаль, так звані «чорні лісоруби» вирубують на цих землях самосійні дерева. Розкорчування відбувається навіть там, де «самосійки» вже можна віднести до категорії ділової деревини. Тож з цього питання справа знаходиться на розгляді в місцевому суді.
Окрім вищевказаних осіб, у заходах взяли участь голови та представники громад, зокрема, Коропської, Новгород-Сіверської, Сновської, Холминської, Понорницької, Сосницької, Семенівської місцевих рад. Також в роботі виїзного зібрання взяли участь перший заступник начальник Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Вадим Фесюн, директор Філії «Корюківське лісове господарство» Державного підприємства «Ліси України» Андрій Лашко, голова Корюківської міської ради Ратан Ахмедов та інші посадові особи.
Аналогічну виїзну нараду провели 22 жовтня й на Сумщині.
Такі заходи вкрай важливі. Адже самосійні ліси ‒ це дар природи людству. І не скористатися цим шансом ‒ це свідоме знищення самої природи. Цього допустити аж ніяк не можна, не дивлячись на прибутки та зиски, якщо навіть вони десь і в когось є, використовуючи земельні угіддя, де ростуть, без залучення багатомільйонних коштів, самосійні ліси.
Микола ТИЩЕНКО. Фото автора
