Земля ридає, плачуть небеса. Героїв проводжає Чернігівщина

У жовтні на кладовищі в Бобровиці похоронили з усіма військовими почестями відважного воїна-захисника, стрільця десантно-штурмового батальйону Реута Володимира Вікторовича. Проводжали його до могили по живому коридору, встеленому живими квітами. Опускали його тіло в домовині на вічний спокій під Гімн України й військовий салют.

А за кілька днів на центральній площі Бобровиці відбувся траурний мітинг «Вічна пам’ять Героям», на якому громада схилила голови у глибокій скорботі, проводжаючи на небеса відважного прикордонника, сержанта Крилача Володимира Миколайовича.

Ведуча траурного мітингу розповіла, що народився він 1 листопада 1968 року в селі Макарівка Бобровицької міськради. Після закінчення школи вивчився в Мринському СПТУ на водія-механізатора. Строкову службу проходив у 1986-88 роках. Працював у різних організаціях столиці, перед війною – в охоронній компанії. У березні 2023 року добровольцем вступив в ряди захисників Батьківщини. Служив інспектором прикордонної служби 2 категорії прикордонної комендатури швидкого реагування прикордонного загону імені князя Володимира Великого.

Після Гімну України від імені громади висловив з болем співчуття рідним виконувач обов’язки міського голови Геннадій Іванюк, сказав також, що пам’ять про захисника Вітчизни назавжди залишиться в серцях вдячних земляків.

Від прикордонників-побратимів добрі слова промовив майор Микола Брюхоненко, наголосивши, що старший товариш завжди був прикладом для молодших прикордонників, таким він назавжди залишиться в їхній пам’яті.

У тяжкому горі залишилися рідні Володимира Миколайовича: 78-річна мама Ольга Іванівна і двоє синів Сергій та Микола, котрі також боронять Україну в підрозділах МВС. Слово про батька сказав молодший син Микола.

Учасники траурного мітингу обклали тіло воїна живими квітами. Відспівування та поховання солдата-прикордонника відбулося на кладовищі в селі Макарівка.

Григорій Войток