Мрії збуваються, якщо ти цього хочеш!
Особистість. Про Дмитрія Шокодька з мальовничого села Количівка Чернігівського району тамтешні жителі, з ким вдалося поспілкуватися, відгукуються добре. Хороший хлопець. Приязний, чуйний, працелюбний і активний… Справжній лідер! Щирий патріот рідного села, Чернігівщини та України.
А нещодавно Дмитрій (саме так звучить його ім’я) зробив прекрасний подарунок своїй школі та селу. Директор Количівської школи Валентина Теплуха та її заступник із навчально-виховної роботи Віра Дерев’янко дуже задоволені!
«У нас, в Іванівській ОТГ, є така важлива соціальна програма – бюджет участі. Це – сільрада спільно з депутатами виділяють певну суму коштів – саме на фінансування, втілення різних цікавих і суспільно значимих проектів. Їх може подати на розгляд журі цього конкурсу будь-яка людина, мешканець громади, – розповідає Віра Іванівна. – На один проект виділяється 33 тисячі гривень. І от наш учень дізнався про конкурс – побачив на сайті Іванівської ОТГ. І хоч до підведення підсумків лишалося буквально два тижні, Дмитрій вирішив узяти участь. Він провів значну роботу, їздив навіть на семінар до Чернігова – консультувався. І саме його проект переміг! Тепер, як запевнив керівник об’єднаної територіальної громади Сергій Гарус, незабаром біля нашої школи обладнають спортивний майданчик із тренажерами».
Поряд зі школою – сільський клуб і стадіон, тож, звісно, займатися на тренажерах зможуть не лише учні, а й люди різного віку, жителі Количівки.
А ось і автор проекту – Дмитрій Шокодько, щасливо усміхнений:
– Дмитрію, як спала Вам на думку така ідея? Чому саме спортивний майданчик?
– Я вирішив зробити щось хороше для нашої школи та рідного села, –пояснює. – Адже досі в селі буквально не було такого місця, де молодь могла б гарно, з користю для свого здоров’я, проводити вільний час. Тепер же у нас буде такий спортивний майданчик із тренажерами! Причому, я думаю, що це – тільки початок. Бо можна ж буде далі звертатися до меценатів, небайдужих людей, щоб цей майданчик ще вдосконалювався. Головне, це почати робити потрібну справу. Розумієте, ми якось говорили з хлопцями, що добре було б мати в селі сучасний спортивний майданчик. Отож, коли він з’явиться, учні переконаються, що багато чого можна досягти, якщо не сидіти склавши руки. Тож, сподіваюсь, у подальшому будуть іще важливі, хороші проекти!
– Знаю з власного досвіду, розробити такий проект – непросто. Адже треба ретельно виписати і фінансові витрати, й знайти виконавців, надати купу документів. А Ви ж – не фахівець, учень 11 класу, 17-літній юнак…
– Авжеж, це – справді, непросто. Але, якщо вже вирішив щось зробити, то не можна відступати перед труднощами. Я серйозно цим займався, дуже хотів, щоб мій проект зацікавив керівництво нашої громади. І я щиро дякую всім, хто мене підтримав.
– Ви – дуже активний учасник учнівського самоврядування, президент школи. Добре навчаєтеся. А ще – капітан шкільної команди ерудитів «Що? Де? Коли?», яка вже здобула кілька перемог!
– Команда наша називається «Плюс на мінус». Спочатку це були цікаві районні змагання, тепер – район і ОТГ. Дізнавшись про них, ми вирішили: а й справді, чому б не спробувати? У нас же в школі є шанувальники гри «Що? Де? Коли?», напрочуд ерудовані учні! І, знову ж таки, нас цікавила не просто участь, ми до цього поставилися дуже серйозно, готувалися, відверто скажу, що дійсно хотіли перемогти. Тому, я думаю, та перемога була закономірною. А коли ці змагання відбулися вдруге, ми знову із задоволенням взяли у них участь. Звісно, дуже старалися! Все наразі відбувалося на базі Чернігівського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка… Були на цих інтелектуальних змаганнях і відомі люди, представники «Чернігівського земляцтва в Києві». Зрозуміло, хотілося себе показати якнайкраще. Приємно, що знову здобули перемогу.
– А що ж буде наступного року? Адже члени цієї «зіркової» команди – старшокласники, які незабаром закінчать школу.
– Сподіваюся, що серед наших учнів все-таки з’являться нові бажаючі, котрі належно підтримають репутацію ерудитів із Количівки. Головне, мати наснагу й ставитися до цього серйозно, гарно тренуватися. Адже нічого не дається просто так, завжди потрібно докладати зусилля для втілення мрії.
– Ви вже визначилися, куди вступатимете після школи?
– До Чернігівського національного технологічного університету. Мене цікавить комп’ютерна інженерія, програмування.
– Як я зрозумів, Ви любите спорт?
– Звичайно, особливо вуличний спорт – street workout. Це масовий рух, заснований на заняттях фізичною культурою із застосуванням тренувального обладнання в громадських об’єктах, таких як шкільні двори, парки, спортивні майданчики в міській забудові. Включає тренування на турніку та брусах, яке відбувається на свіжому повітрі. Тобто поєднує в собі техніку і силу. Мені це подобається!
– А ще хобі маєте?
– Люблю оперативно збирати різні головоломки. Ще – швидкубінг, це швидке збирання Кубика Рубика, щоб витратити на це якнайменше часу. Тут потрібні спритність і ерудиція. На сучасному етапі швидкубінг набирає все більших обертів, навіть чемпіонати світу проводяться.
– Книжки читаєте?
– Читаю – ті, які мене цікавлять. Я не зациклююся лише на комп’ютері. Взагалі, важливо вдало поєднувати розумові та фізичні навантаження.
– Хто Ваші батьки?
– Тато – водій, а мама – швачка. Я їх дуже люблю та шаную.
– Мрії збуваються – Ви доводите це своїми неординарними вчинками!
– Так, якщо по-справжньому вірити в себе, у свої можливості, то можна багато чого досягнути. Я вже в цьому переконався.
Спілкувався Сергій Дзюба
