Представники бізнесу вимагають прийняти «нормальні» закони

бізнес, гроші, мітинг, підприємці, протест, штрафи

Чернігівські підприємці 26 листопада, ще до початку введення воєнного стану в Україні, прийшли до адмінбудівлі обласної державної адміністрації, аби висловити свій протест щодо знищення владними структурами бізнесу, заявити про неможливе ведення чесного підприємництва, про існуючу систему необгрунтованих штрафів, хабарництва, які процвітають і які є однією зі сходинок розвитку корупції в країні.

Одночасно з Черніговом акції підприємців на понеділок, 26 листопада, готувалися в Тернополі та Одесі, але їх відмінили через загострення військової агресії Росії проти України на морі.

— Чернігівські представники малого й середнього бізнесу, які вийшли на мітинг під стіни ОДА, — за офіційне працевлаштування працівників та сплату податків, за розвиток міста та держави. Але ми проти необґрунтовано завищених штрафів, — від імені протестувальників говорить голова громадської організації «Сяйво Сіверщини» Ірина Березинець.

Чернігівські підприємці переконані, що Уряд, аби закрити дірки в бюджеті та Пенсійному фонді, починає вишукувати різні способи, а відтак фактично оподатковує не там, де сьогодні фіскальні втрати бюджету, наприклад, офшори, митниця, а додатково оподатковує тих, хто і так сплачує офіційні, легальні податки. Таким чином Уряд пропонує з тих людей, які сьогодні вивели зарплати з тіні і сплачують такий високий оброк, ще більше одягнути на них податкове ярмо, у тому числі і через започаткування необгрунтованих санкцій (штарфів). Звісно, з таким тягарем підприємці не зможуть вести бізнес в Україні.

─ Ми вийшли сьогодні за необґрунтоване підвищення штрафів, яке накладає управління держпраці, ми проти тих корупційних постанов, які надають привід отримувати чи надавати хабарі, ─ зазначила Ірина Березинець. ─ Прийнята 1 листопада цього року постанова Кабміну №649-Р зобов`язує звітувати органи Держпраці перед міністерствами, тим самим започатковує планову систему звітування, яка організовує змагання між областями. Це є ганебним явищем, коли змагаються за те, хто більше нарахує штрафів.

Чернігівських підприємців обурило, що окрім шалених штрафів за порушення трудового законодавства держава підготувала ще один «сюрприз». Це розпорядження Кабінету Міністрів України № 649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення», що почало діяти 5 жовтня 2018 року. Йдеться про комплексні перевірки: за участю представників Держпраці, Податкової, Пенсійного фонду, Нацполіції та органів місцевого самоврядування.

Ірина Березинець почала свій виступ зі свіжої статистики: в жовтні 2018 року по всій Україні прийняті на роботу 644,6 тис. найманих працівників – вдвічі більше, ніж у серпні. У вересні найманими працівниками оформлені ще 490 тисяч чоловіків і жінок (ці цифри оприлюднила Державна фіскальна служба на своєму сайті). Отже, більшість підприємців – за офіційне працевлаштування працівників, за своєчасну сплату податків, адже це означає наповнення бюджету та розвиток міста. Але представники малого та середньо бізнесу категорично проти необґрунтованих штрафів, безпідставних перевірок, нищення бізнесу та дискримінаційних законів. Великі штрафи відкривають двері корупції.

— Ми проти корупційних постанов, які дають привід отримувати чи вимагати хабарі, — зазначила голова ГО «Сяйво Сіверщини». – Так, 1 жовтня цього року інтернет-видання ЗІК повідомило, що співробітники СБУ у Львівській області викрили на хабарництві в.о. начальника одного з управлінь ГУ Держпраці Львівщини. Він вимагав від підприємця 50 тис. гривень за невнесення його підприємств до плану проведення профільних перевірок. Ще раз підкреслюю, що легальний бізнес – за офіційне оформлення найманих працівників, аби вони користувалися всіма державними соціальними гарантіями. Легальний бізнес за перевірки. Але ми проти перевищення справедливої межі під час перевірок та перевищення повноважень контролюючими органами. Легальний бізнес обурений тим, що знов перевіряють тих, хто працює, оформлений, і не бачать тих, хто працює без всякого оформлення.

Ірина Березинець нагадала присутнім, що такий перебіг подій був очікуваним. І саме тому в лютому минулого року наші підприємці вже виходили на мітинг під Чернігівську ОДА з вимогою ухвалили Законопроект №5711, що був підготовлений Оксаною Продан. Чернігівська міська рада на черговій сесії теж підтримала вимоги підприємців і направила відповідного листа до Верховної Ради. Але законопроект №5711, в якому зменшено штрафні санкції до економічно обґрунтованого рівня, навіть не виносився на розгляд депутатів.

Представники малого та середнього бізнесу переконані, що у випадку неприйняття відповідних законопроектів, легальний бізнес в Україні повністю знищиться, бо вже й зараз люди, кидаючи таку бізнесову діяльність, у якій викручують все, що тільки можливе, тікають у сусідні країни. Так далі, при створенні проти бізнесових умов, займатися підприємницькою діяльністю абсолютно нема як. Люди переконані, що запроваджена нова система штрафів знищить їхній бізнес.

Дискримінаційними щодо підприємців вважає зазначені вище постанови та розпорядження юрист, заступник голови ГО «Сяйво Сіверщини» Дмитро Шпак.

— Припустимо, до вас прийшли, перевірили, наклали штрафні санкції, – ділиться своїми думками юрист. – Законно чи ні – ще треба розбиратися. Але цей же орган Держпраці самостійно ухвалює рішення, притягує до відповідальності, а штрафи, нагадую, сягають і 200 тисяч, і півмільйона. І цей же орган передає документи до виконавчої служби. Навіть якщо ви звернетеся до суду, будете шукати правди, оскаржувати ці рішення, всі ці дії не матимуть сенсу, тому що рішення вже виконуються. У вас реально забирають кошти, майно, ви не можете проводити господарчу діяльність. Відсутні механізми, які б надали вам можливість оскаржити ці фінансові санкції. І самі процедури прийняття рішень ставлять нас на коліна, ми не можемо себе захистити.

Голова профспілки підприємців «Єдність» Світлана Жимолостнова розказала, що чернігівські підприємці брали активну участь у обговоренні та підготовці законопроектів, спрямованих на захист бізнесу, спілкувалися з народними депутатами, писали листи на адресу Гройсмана та Парубія. Але отримували лише відповіді-відписки. В результаті законопроект № №5711 жодного разу не розглядався.

— Наша сила – в нашому об’єднанні! – переконана громадська активістка. — Ми вимагаємо такі законодавчі акти, щоб вони не паралізували нашу роботу, а щоб виводили з тіні нелегальний бізнес. Мене часто питають: а як же розрізнити, де легальний бізнес, а де – ні? Я відповідаю: «Купіть наші газети з оголошеннями, дзвоніть по будь-якому номеру, йдіть до перевізників, до будівельників, до секондів – майже всі стоять без документів». Мене також не люблять педагоги, тому що завжди кажу: «Шановні вчителі, ви теж працюєте незаконно! Ви надаєте послуги нашим діточкам як репетитори, але ніхто з вас не сплачує податки». Не можуть бути в цій справі подвійні стандарти. З одного боку, ми нібито виховуємо нашу молодь на прикладах справедливості, чесності. І в той же час кладемо собі гроші собі до кишені, нічого не сплачуючи до бюджету.

Водночас Світлана Жимолостнова порадила підприємцям не поспішати підписувати будь-які папери в ході перевірок, не поспішати сплачувати кошти. «Ми готові прийти та допомогти, будь ласка, телефонуйте!» — сказала вона.

Учасники протестних заходів прийняли звернення-резолюцію, в яких виклали свої вимоги як до місцевої так і центральної влади відносно скасування драконівських штрафів і податків, прийняття належних законів, які б дозволили вести чесний бізнес в Україні, без корупційної складової.

Після закінчення мітингу протестанти віднесли звернення керівництву обласної держадміністрації та обласної ради, аби там ініціативу чернігівських підприємців підтримали, а їхнє звернення направили у відповідні центральні органи влади для прийняття законодавчих рішень, які б сприяли нормалізації ведення бізнесу.

«ЗВЕРНЕННЯ!

1 січня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, яким внесено зміни до ст. 265 Кодексу законів про працю України та встановлено нереальні, неспівставні розміри санкцій за порушення законодавства про працю, максимальний розмір яких становить насьогодні 372 300,00 гривень за кожне зафіксоване порушення, вказаним законом закладено значні корупційні ризики.

Також на виконання вказаного закону Кабінетом міністрів України внесено зміни до Постанови КМУ від 17 липня 2013 року № 509 щодо порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, відповідно до якого передбачено, що постанови про накладення штрафів набирають законної сили з моменту їх ухвалення, є виконавчими документами, та незважаючи на їх оскарження підлягають негайному примусовому виконанню органами юстиції, що робить оскарження такої постанови безглуздим витрачанням часу, оскільки її оскарження не зупиняє виконання такого рішення в примусовому порядку, а на момент отримання позитивного результату оскарження в тебе заберуть все що маєш.

Основними принципами юридичної відповідальності є принципи справедливості та доцільності, які передбачають, що санкція завжди повинна відповідати рівню соціальної небезпечності та тяжкості вчинку. Тобто заходи покарання повинні відповідати цілям юридичної відповідальності.

Проте, згідно діючого законодавства, розмір санкцій за порушення законодавства про працю є в десятки разів вищим, ніж за порушення, що посягають на власність, порушення у сфері охорони природи, у сфері промисловості та будівництва та інші порушення, які можуть призвести до заподіяння шкоди життю та здоров’ю людини, а також призвести до екологічних та техногенних катастроф, що матимуть незворотні наслідки.

Застосування органами Держпраці «драконівських штрафів» вже стало причиною збільшенню адміністративного тиску на легальних суб’єктів господарювання, роботодавців та спонукає їх до припинення легальної господарської діяльності та переходу до здійснення діяльності в тіні без державної реєстрації, звітності та сплати податків, створює нездорову соціальну напругу в середовищі малого та середнього бізнесу.

25 січня 2017 року у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання адміністративної відповідальності за порушення трудового законодавства» № 5711, метою якого є уникнення подвійної відповідальності за одні й ті ж самі правопорушення, ліквідація неспівставності санкцій за адміністративні правопорушення, попередження ліквідації робочих місць в Україні.

Вказаний законопроект пройшов обговорення в комітетах Верховної ради та переданий на розгляд Верховної ради України, але вже протягом тривалого часу керівництвом Верховної ради України законопроект реєстр.№ 5711 не вноситься на розгляд Верховної ради України.

Крім того, не вносяться на розгляд Верховної ради України і інші проекти законодавчих актів, які мають значне суспільне значення:

– проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надмірному тиску на суб’єктів господарювання заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення (реєстр. № 6489).

– проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення захисту суб’єктів господарювання від неправомірних дій посадових осіб суб’єктів владних повноважень при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (реєстр. № 7326)

На підставі зазначеного, з метою забезпечення збереження робочих місць, зупинення тінізації ринку праці та зменшення соціальної напруги в суспільстві просимо на найближчій сесії обласної ради звернутися:

до керівництва держави, зокрема Президента України, Голови Верховної ради України зі зверненням щодо негайного розгляду Верховною радою України:

– проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання адміністративної відповідальності за порушення трудового законодавства» (реєстр. № 5711);

– проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надмірному тиску на суб’єктів господарювання заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення (реєстр. № 6489);

– проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення захисту суб’єктів господарювання від неправомірних дій посадових осіб суб’єктів владних повноважень при здійсненні заходів

державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (реєстр. № 7326).

до Прем’єр-міністра України щодо розгляду питання та внесення негайних змін до Постанови КМУ від 17 липня 2013 року № 509 «щодо порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення», якими визначити, що на час оскарження Постанов про накладення штрафу органів Держпраці такі Постанови не набирають законної сили та не виконуються в примусовому порядку».

Резолюцію підписали голови та представники ГО «Сяйво Сіверщини», Спілки жінок Чернігівщини, Ліги ділових і професійних жінок України, Асоціації правознавців Чернігова, міської профспілки «Підприємець», профспілка «Столиця регіону», профспілка підприємців «Єдність».

Документ відкритий до підписання. Звертайтеся до Центру підтримки малого та середнього бізнесу за адресою: вул.Івана Мазепи, 38-а.

В контексті:

Із Звернення до контролюючих органів Володимира Гройсмана ─ Прем`єр-міністра України. (Урядовий кур`єр, від 12.07.16):

«Органи, які мають піклуватися про добробут країни, навпаки намагаються використовувати можливості держави, щоб створювати проблеми тим, хто реально працює (зокрема, Державна фіскальна служба України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Державна санітарно-епідеміологічна служба України).

Всі ті, хто будуть пресувати бізнес, є класовими ворогами українського Уряду і моїми особисто. Я як Прем`єр-міністр України миритися з тим, що ви ходите займатися тиском на бізнес у своїх областях, районах, не буду… Якщо ви будете застосовувати закон для того, щоб тиснути на бізнес, виписувати їм невідомі, незрозумілі штрафи, доводити їх до судів, вигравати суди та продовжувати переслідувати бізнес, такого не буде.

Має бути побудована позиція, яка полягає у партнерстві відкритого, публічного, чесного бізнесу і контролюючих структур, які мають забезпечити інтереси держави. Мені не потрібні ваші пояснення. Мені потрібне розуміння того, що ситуація має змінюватися.

Час, коли центральна влада покривала тиск на бізнес, минув. Я нікого не збираюся покривати, я збираюся карати тих, хто не дає можливості людям займатися власною справою».