Таємна угода, яка змінила світ
Мартиролог злочинів комуністичного режиму: 23 серпня 1939 року підписано пакт Молотова – Ріббентропа (1939).
Угода про ненапад між Німеччиною та СРСР, відома як пакт Молотова-Ріббентропа, не лише юридично оформила партнерські відносини обох країн, але й відкрила шлюзи Другої світової війни. Тепер Німеччина могла не боятися війни на два фронти, оскільки Радянський Союз гарантував нейтралітет в конфлікті Третього Райху з Польщею та країнами Заходу. Гітлер миттєво призначив дату й час нападу на Польщу, навіть до підписання пакту – як тільки отримав інформацію про його невідворотність.
Окрім того, пакт містив таємний додатковий протокол, за яким Сталін та Гітлер розділили Європу на свої сфери впливу.
Не минуло й 10-и днів, як Німеччина почала війну з Польщею – це стало початком Другої світової. А 17 вересня 1939-го, відповідно до домовленостей із Гітлером, на територію Польської держави зі сходу увірвалися радянські війська, порушивши договір 1932-го про ненапад.
До 20 вересня Львів був оточений нацистами, а 22-го – до міста підійшли підрозділи Червоної армії, які допомогли Вермахту добити оборонців Бресту. Тоді ж у Бресті відбувся спільний радянсько-німецький військовий парад. Територіальний поділ Польщі між СРСР і Німеччиною був завершений 28 вересня 1939-го підписанням договору про дружбу і кордон.
Коли відразу по тому Німеччина розпочала «мирний наступ» на Англію та Францію, Радянський Союз оголосив ці країни агресорами, а компартіям Англії та Франції через Комінтерн надійшла інструкція критикувати свої уряди та схиляти їх до укладення мирної угоди з Німеччиною.
У 1939-1940 роках СРСР офіційно визнав та встановив дипломатичні відносини з країнами-сателітами Німеччини та її союзниками: Словаччиною, Маньчжоу-Го, урядом Віші маршала Петена у Франції.
Радянське керівництво обмінювалося зі своїми берлінськими колегами вітальними телеграмами з приводу переможних воєн над сусідами, радянська преса і пропаганда виправдовувала всі агресивні дії гітлерівців і обливала брудом «англо-американських паліїв війни». Радянський Союз надав німецькій армії вигідні військово-морські бази на території Кольського півострова, з якого Вермахтом у березні 1940-го була атакована Норвегія. СРСР постачав «Люфтваффе» метеорологічними зведеннями під час бомбардування Британських островів. Радянський криголам здійснив складний шлях Північним Льодовитим океаном і провів через Берингову затоку німецький рейдер «Шиф-31», який потопив кілька англійських кораблів. Активна співпраця мала місце і на рівні спецслужб. НКВС та гестапо координували між собою репресивні акції на території Польщі, був створений спільний навчальний центр, а також проведено ряд спільних конференцій у Кракові і Закопані. Однією із форм співпраці стала кількаразова передача до рук гестапо німецьких комуністів, що втекли в Радянський Союз після приходу до влади Гітлера. Більшість із них були знищені.
Завдяки торгівельним зв’язкам з СРСР, Німеччина на першому етапі Другої світової війни успішно долала економічну блокаду Британії, отримуючи від Сталіна всю необхідну для військової економіки сировину. До 22 червня 1941-го німецька промисловість отримала від Радянського Союзу 865 тис. тонн нафти, 140 тис. тонн марганцевої руди, 14 тис. тонн міді, 3 тис. тонн нікелю, понад 1 млн тонн лісоматеріалів, 2736 кг платини, 1 млн 463 тис. тонн зерна тощо. Через радянську територію відбувався транзит стратегічної сировини та продовольства з країн Тихоокеанського басейну та Близького Сходу.
Водночас Німеччина усіляко підігравала анексії і прискореній радянізації прибалтійських країн. Наприкінці 1940-го СРСР був близький до вступу до військового союзу «країн Вісі» – Троїстого пакту, укладеного 27 вересня 1940-го між Німеччиною, Італією та Японією. На заваді стали лише непомірні апетити сталінського уряду.
Радянський Союз з вересня 1939-го по червень 1941-го залишався союзником Третього Райху, поставляючи йому необхідні для ведення агресії в Європі сировину, матеріали, інформацію.
Саме на згадку про пакт Молотова-Ріббентропа Європейський парламент проголосив 23 серпня Європейським днем пам’яті жертв сталінізму та нацизму.
Сергій ГОРОБЕЦЬ,
Український інститут національної пам’яті
