Палац гетьмана Кирила Розумовського: 15 років збагачення української культури 

Палац гетьмана Кирила Розумовського – символ доби Гетьманщини, єдиний збережений гетьманський палац на території нашої держави, видатна архітектурна пам’ятка роботи Чарльза Камерона, єдиний відроджений палац у часи незалежної України, єдиний палац в Україні, власнику якого присвятив ряд своїх творів Людвіг ван Бетховен. 

Будівництво палацу – задум гетьмана Кирила Розумовського, який на схилі свого життя свідомо повернувся жити до Батурина.  Для реалізації  задуму він запросив геніального архітектора Чарльза Камерона, за проєктом якого упродовж 1799-1803 рр. було побудовано палац. З другої половини ХІХ ст. палац зазнавав руйнації. Впродовж  другої половини  XX ст. було здійснено кілька спроб реставрації палацу,  які  підтримали  його  стан, але жодна не була реалізована. 

У 2003-2008 рр. під егідою Президента України Віктора Ющенка, завдячуючи державному фінансуванню та благодійній допомозі, тривала реставрація палацу гетьмана.  

Проєкт реставрації розробили фахівці інституту «УкрНДІпроектреставрація», роботи виконували спеціалісти корпорації «Укрреставрація». Головною ідеєю відродження було відтворення історичного образу пам’ятки та подальшого її використання під музейну експозицію, яка б висвітлювала важливий етап формування нашої держави – добу Гетьманщини. 

«Відродження цієї перлини української архітектури – подія знакова для всіх… разом із палацом Розумовського ми відроджуємо дорогоцінну частину нашої історії, повертаємо до життя пам’ять про видатний рід Розумовських» – зазначив Президент України Віктор Ющенко, у день урочистого відкриття палацу Кирила Розумовського  22 серпня 2009 р.  

Цього року 15-та річниця палацу як музею і ми пропонуємо згадати шлях формування експозиції одного з найбільш популярних музейних закладів України – запорукою чого стала велика робота колективу Національного заповідника «Гетьманська столиця».  

Ми чітко усвідомлювали важливість формування музейної експозиції саме на артефактах, які б розкривали історію Гетьманщини та державотворчу діяльність гетьмана Кирила Розумовського. Високу планку задав дарунок Грегора Розумовського – саме в день урочистого відкриття палацу нащадок подарував зброю гетьмана «Палаш лейб-компанійський Кирила Розумовського» ХVІІІ ст. і це стало значним поштовхом для нашої подальшої діяльності, з формування музейної колекції.  

Зараз експозиція палацу включає низку оригінальних та унікальних експонатів які належали гетьману або ж пов’язані з його життям та діяльністю, зокрема: Універсал гетьмана Кирила Розумовського про присвоєння чину сотника Переволочанського Стефану Лукомському, 9 жовтня 1763 р. м. Глухів; 14 світлин палацу гетьмана початку ХХ ст., зроблені на замовлення правнука гетьмана – Каміла Розумовського, світлини палацу ХІХ та ХХ ст.; шафа для книг ХІХ ст.; печатка суконної фабрики гетьмана Кирила Розумовського, ХVІІІ ст.; фрагменти надгробного пам’ятника Кирила Розумовського, авторства Івана Мартоса, 1805 р.   

 Тематика Гетьманщини – наш пріоритет в експозиції палацу й упродовж 2009-2024 рр. колектив Національного заповідника «Гетьманська столиця» співпрацював з провідними музейними закладами України: Львівською галереєю мистецтв; Львівським історичним музеєм; Національним архітектурно-історичним заповідником «Чернігів стародавній»; Чернігівським історичним музеєм імені В. В. Тарновського; Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником; істориками: І. Дмитришин, Ю. Савчуком, Г. Розумовським, С. Потапенко. Результатом такої злагодженої  співпраці стали успішні виставкові проєкти реалізовані у палаці: «Слава примножена справами» 2018 р., «Батурин гетьманський: культурно-релігійний вимір українського державотворення» 2019 р., «Григорій Орлик: видатний син видатного батька України. Повернення на Батьківщину» 2019 р., «Під гетьманською булавою» 2020 р.  

Окрім оригінальних речей ХVII-ХVІІІ ст., важливо наповнювати експозицію творами сучасних митців, які у своїх творчих роботах розкривають діяльність гетьманів та добу Гетьманщини. Результатом співпраці істориків заповідника з художниками та благодійниками, експозиція палацу наповнилась рядом картин: «Рік 1764. Знищення гетьманства» О. Соловей, «Пилип Орлик. Шлях гетьмана» О. Соловей, «Портрет Пилипа Орлика» Н. Павлусенко, «Портрет Івана Мазепи» Н. Павлусенко, «Батурин» Ю. Нагулко.  

Ці пройдені 15 років засвідчили, що злагоджена робота колективу заповідника, підтримка меценатів та небайдужих людей до історії та культури нашої держави, стали запорукою успішного музейного закладу. Ми щиро дякуємо кожному хто допоміг та сприяв становленню палацу як музею.  

Дякуємо Збройним силам України, які боронять нашу державу.  

Попри складні умови російсько-української війни, ми продовжуємо працювати, та реалізовувати нові проєкти на утвердження Батурина та України! 

Юлія Фурсова, фахівчиня Національного заповідника «Гетьманська столиця»