Збірку «Чернігів у вогні. Книга третя» представили в міській бібліотеці
У Чернігівській міській центральній бібліотеці імені Михайла Коцюбинського успішно відбулася презентація збірки «Чернігів у вогні. Книга третя». Таким чином, вже нова велика книжка про українсько-російську війну представлена на конкурс «Книга року».
Презентація пройшла буквально на одному подиху, настільки в залі була зворушлива, тепла, чудова, трепетна атмосфера! В гості до бібліотекарів завітали редактор газети «Чернігівщина», керівник проекту і співавтор збірки «Чернігів у вогні. Книга третя», відомий письменник та журналіст Сергій Дзюба, полковник, консультант цього тритомника Валентин Буряченко та герой третьої книжки Олександр Бабич.
Як відомо, перша та друга книги проекту «Чернігів у вогні» отримали перші місця на конкурсі «Книга року». Вимогливе журі належно оцінило, що книжки про героїчну оборону Чернігова, Придесення та України створені на високому професійному рівні, вони – об’єктивні, правдиві й водночас – дуже цікаві, розумні, глибокі та проникливі. Щоб отак писати, потрібно буквально пропускати кожну розповідь через свої душу та серце. А на це здатні тільки дуже талановиті, чуйні, мужні та патріотичні люди.
Отже, співавтори третьої книжки «Чернігів у вогні» (спільного проекту газети «Чернігівщина» та ОК «Північ») – Сергій Дзюба, Марія Пучинець, Віталій Назаренко, Григорій Войток, Олександра Гостра та Сергій Кордик. Консультанти книжки – полковники Валентин Буряченко, Вадим Мисник і Олександр Єрмоленко. Головний меценат всього тритомника – генеральний директор ТОВ «Земля і Воля», видатний аграрій, Герой України Леонід Яковишин.
Сергій Дзюба та Валентин Буряченко розповіли про роботу над таким, без перебільшення, титанічним і грандіозним, подвижницьким, патріотичним проектом (обсяг кожного тому – 500-700 сторінок) і дуже відверто відповіли на численні запитання учасників цього прекрасного та яскравого книжкового свята.
Безперечно, проект уже викликав значний резонанс не лише в Україні, а й за кордоном, на всіх континентах. І багато схвильованих листів надійшло від тисяч фронтовиків, які героїчно захищають Україну, від наших незламних волонтерів, безстрашних медиків, котрі рятують поранених, від мешканців, які пережили всі жахи пекельної кацапської окупації.
Загалом люди вірять у Перемогу над кривавим, бездушним, жорстоким агресором. Взагалі, ще ніхто й ніколи не перемагав український народ. Тому й цього разу наша незалежна держава, котра зараз рятує світ від навіженої російської «чуми», вистоїть у борні з катом. Натомість ситуація в клятій росії невтомно погіршуватиметься, що в кінцевому підсумку й приведе до розвалу та занепаду антилюдської, сатаністської, диктаторської імперії. Бо у нелюдів лише один шлях – горіти в пеклі!
Олександр Бабич звитяжно воював на запорізькому напрямку. Він – уродженець Городнянщини, командир взводу розвідки 47-ї механізованої бригади «Магура». Добровільно прийшов до військкомату, щоб стати на захист Батьківщини. Після навчання був серед тих сміливців, котрі одними з перших форсували першу заміновану лінію оборони на Запоріжжі, неподалік Малої Токмачки, за що нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Протягом бойових дій у Запорізькій області вже траплялося безліч разів, коли американська БМП «Bradley» рятувала українську піхоту. Цьому значною мірою сприяла надійна броня цієї техніки. Олександр розповідає, як під час одного з боїв «Bradley» витримала підрив на міні.
«Я був дуже вражений міцністю цієї техніки. І якщо порівнювати її з радянськими зразками озброєння, як-от БМП та БТР, то це зовсім різні класи захисту. «Bradley» – краща як в озброєнні, так і в захисті екіпажу. У нас всі екіпажі, які підірвалися на міні чи постраждали від влучання ПТУРа, лишалися живі, – розповідає Олександр. – Був випадок, коли наші хлопці підірвалися на міні. Машина, звісно, постраждала, а от екіпаж лишився живий. Звісно, з пораненнями, контузіями, але живі. І це найголовніше – життя людей. Якби більше таких бронемашин для ЗСУ».
Поблизу Роботиного Олександр отримав важке поранення в голову. Та, попри все пережите, він і зараз самовіддано служить на благо України
Також на презентації третьої книжки багато теплих слів було сказано про інших хоробрих захисників України, героїв унікальної збірки: генералів, Героїв України Сергія Наєва та Дмитра Красильникова, капітана Вікторію Гуріненко (її дорогий тато загинув, обороняючи Чернігів), кінолога та сапера Станіслава Шевельова (тренера славетного пса Патрона), командира танкової роти, старшого лейтенанта Дмитра Балабуху, добровольця «Рейнджера», єгеря Ніжинського лісового господарства Володимира Яковенка, головного сержанта роти охорони 134-го окремого батальйону охорони ОК «Північ» Сергія Бондарця, братів Ярослава та Романа Маджуг (відомих акторів театру ляльок у Чернігові, а тепер – героїчних та незламних бійців), підполковника Олега Фіданяна, десантника і артилериста Сергія Романенка, полковника Сергія Нагорного, зв’язківця, майора Миколи Бузуна, підполковника Миколи Марченка, українські дрони якого успішно нищать прокляту кацапню разом із ворожою технікою…
Це – Богдан Зайченко, Данило «Хаскі», Ігор Бистревський, Іван Рудика, Артем Хряпов, Володимир Семінько, капелан, протоієрей Дмитро Нікітенко, Сергій Довбиш, Владислав Шатіло, Артем Ракітін, Григорій Маханьков та Максим Лисенко, і Юрій Маслєнніков («Сивий»), який щодня, без вихідних, під шаленими обстрілами русні облаштовував фортифікації у Чернігові та на Придесенні, це – оборонці села Лукашівка, які героїчно рятували Чернігів…
Віктор Коленченко зі своїми побратимами, цивільними добровольцями Новгород-Сіверської громади, викрали з-під носа у росіян два новеньких «Урала» і розібрали на запчастини, спалили проклятий кацапський танк Т-72, ризикуючи життям, вони розвозили продовольство по прикордонню, а ще перевезли в мішках більше ста мільйонів гривень. У перші тижні війни ці справжні патріоти суттєво допомогли війську та відвернули гуманітарну кризу.
Бойовий медик та доброволець легендарного батальйону «Айдар», а згодом – військовий медик 128-го батальйону Тетяна Борисенко, відома для більшості як «Мама Таня», самовіддано пройшла Майдан, війну та жахливий місяць полону в 2014 році. Пережила тортури та катування, але залишилася незламною. А коли почалося широкомасштабне вторгнення кацапів, «Мама Таня» знову стала на захист своєї Батьківщини. Отож ця жінка – не просто бойовий медик, адже вона – уособлення всієї України, її сили, міці, мужності та витримки.
Чудово вела презентацію працівниця бібліотеки та письменниця знана Олена Терещенко. Виступила директор Чернігівської міської комунальної централізованої бібліотечної системи Ганна Пушкар.
Прекрасно прозвучали пісні на слова Сергія Дзюби «Закінчиться війна» та «Пісня про Чернігів» у виконанні чарівних Інни і Тетяни Чабан.
Презентація відбулася, однак резонансний, потужний проект «Чернігів у вогні» продовжується. Отож чекайте на нові, захоплюючі, цікаві, людяні публікації про наших українських героїв!
Микола Тищенко
