«Доба Гетьманщини в постатях»: історія, що оживає

Батурин, воскові реконструкції, Гетьманщина, історична спадщина, козацька держава, козацька еліта, музейна виставка, Петро Калнишевський, українські гетьмани, Чернігів

Доба Гетьманщини — один із ключових періодів української історії, який часто сприймається як далекий і складний для розуміння. Щоб зробити цю епоху ближчою сучасному відвідувачу, Національний заповідник «Гетьманська столиця» використовує унікальні воскові реконструкції гетьманів та козацьких діячів. Вони дозволяють побачити історію крізь призму конкретної особистості — з її характером, рисами та долею.

Спільний проєкт Батурина і Чернігова

Важливим кроком у популяризації спадщини стала виставка «Доба Гетьманщини в постатях», реалізована у співпраці між заповідниками «Гетьманська столиця» та «Чернігів стародавній». Символічно, що саме Батурин — гетьманська столиця — та Чернігів — потужний полковий центр — об’єднали свої ресурси, щоб показати епоху як цілісний історичний простір.

Експозицію розгорнули у стінах Чернігівського колегіуму — першого вищого навчального закладу Лівобережної України, зведеного на початку XVIII століття за підтримки Івана Мазепи. Саме ця будівля стала органічним тлом для розповіді про добу, коли формувалася українська інтелектуальна еліта.

Герої та ідея виставки

Центральними постатями експозиції стали українські гетьмани та останній кошовий отаман Запорозької Січі Петро Калнишевський. Мета — показати їх не лише як жертв історичних обставин, а як державних діячів, що брали участь у європейській політиці, зміцнювали інституції та формували українську традицію державності.

Виставка вперше представила чернігівській публіці воскові реконструкції гетьманів із Батурина. У поєднанні з мистецькими творами, документами, зброєю та клейнодами вони створили багатогранний образ епохи. Окремі розділи знайомили з системою управління, військовою справою та побутом козацької старшини.

Освітній та культурний простір

Протягом року — з листопада 2024-го до листопада 2025-го — виставка стала не лише експозицією, а й майданчиком для наукових конференцій, лекцій та інтерактивних заходів. Особливу увагу приділили роботі з молоддю: квест «Приховані символи і таємниці української державності» дозволяв школярам пізнавати історію через гру.

Відвідувачі могли приміряти історичний образ, написати власний універсал і скріпити його печаткою чи зробити світлину в атмосфері гетьманської доби. Проєкт також виконував соціальну місію — у межах Національного тижня безбар’єрності проводилися спеціальні екскурсії для людей з інвалідністю.

Результати і значення

Попри виклики воєнного часу, виставку відвідали майже п’ять тисяч осіб, проведено понад сто тематичних екскурсій, а у книзі відгуків залишено десятки схвальних записів. Це стало найкращим свідченням успіху проєкту.

Виставка показала: співпраця між музейними установами відкриває нові можливості для популяризації історії. Об’єднавши колекції та науковий потенціал, Батурин і Чернігів створили простір, де Гетьманщина постала живою, зрозумілою й актуальною для сучасного суспільства.

📌 Нині воскові реконструкції повернулися до Батурина, де продовжують знайомити відвідувачів із історією козацької держави. Частина експонатів представлена у виставці «У діяннях гетьманів – державність і закон» у Будинку Генерального суду.

👉 Запрошуємо до музеїв Національного заповідника «Гетьманська столиця», де історія оживає у постатях, подіях і пам’ятках.