Дослідження мистецької збірки родини Розумовських триває

Колекціонування творів мистецтва — яскравий феномен показу культурно-побутового життя еліти українського суспільства ХVІІІ – ХІХ ст., адже їхні величезні мистецькі збірки відображали не лише смаки та інтереси власників, а й рівень культури України.

З другої половини ХVIII ст. родові маєтки представників козацької старшини – Тарновських, Галаганів, Закревських, Кочубеїв, Рєпніних – почали перетворюватися на справжні культурно-мистецькі та духовні осередки, в яких формувалися величезні приватні колекції. Вагоме місце серед цих родин посідала і родина Розумовських.

Формування мистецької збірки родини Розумовських було започатковане саме гетьманом Кирилом Розумовським. Отримавши гарну освіту, багато подорожуючи європейськими країнами, він сформував гарний мистецький смак і, як наслідок, почав наповнювати свою колекцію різноманітними творами мистецтва. На жаль, сьогодні точно не відома доля та повний склад всієї мистецької збірки родини, так як в ХІХ ст. вона була розпорошена.

Про рівень картинної колекції родини Розумовських через брак інформації сьогодні судити досить складно, лише на основі незначного матеріалу вдається уявити, які саме художні твори і яких митців були у зібранні Розумовських. Відомо, що картинне зібрання гетьмана складали портрети, пейзажі, натюрморти, жанрові сцени, баталії, твори релігійного змісту, це були роботи переважно французьких, фламандських, італійських художників ХVII – ХVIII ст: Ф. Гварді, П. Батоні, Г. Ладзаріні, П. Лібері, А. Караччі, Дж. Гізольфа.

Про картину галерею. що зберігалась в Батуринському палаці гетьмана, наразі є фрагментарні відомості. Дослідник архітектури ХІХ ст. Ф. Горностаєв у книзі «Дворцы и церкви юга» залишив наступну інформацію: «В Батуринском дворце ожидаеш встретить первокласное художественное произведение, обладающее перлами искуства». У Відомостях Імператорської археологічної комісії за 1909 р. знайдено опис палацу К. Розумовського в Батурині: «Во дворце была дорогая мебель времени Людовика ХІV-ХV, зеркала привезенные из Венеции, картины Фрагонара, Буше, Ватто». У публікації газети «Рада» за 1911 р. зазначено, що Кирило Розумовський мав велику картинну галерею, в якій зберігались портрети Івана Мазепи, Пилипа Орлика, Павла Полуботка, Семена Палія та Петра Дорошенка, два портрети біблійних осіб – Адама і Єви, та декілька портретів на античну тематику. Всі вони були написані не пізніше ХVІІІ ст. олійними фарбами в натуральну величину.

Вище названі портрети потрапили до батуринського торговця Боканя, а згодом до шинкаря Раді. Довгий час (десь до 1910 р.) ці портрети зберігались в шинку. Відомо, що висіли вони низько на стіні і від цього легко псувались. На сьогодні вони вважаються втраченими. М.Цапенко у своїй книзі «По равнинам Десны и Сейма» пише, що перебуваючи у Батурині йому вдалося побачити портрет невідомого козацького воєначальника ХVІІІ ст. Це полотно за словами місцевих жителів походило з «тепловского дома» – саме так називали палац К.Розумовського. М.Цапенко зазначає, що написана картина не дуже майстерно, і мабуть належить пензлю якогось художника – любителя, або іконописця: «На полотні зображений вусатий воїн який на руках тримає дитя. Одягнутий він в червоний жупан, поверх якого надіті лати».

Після смерті гетьмана більша частина його картинної колекції з Батурина була передана у спадок онуці Варварі Рєпніній-Волконській, та знаходилась у Яготинському маєтку. Із записок російського мандрівника О. Глаголєва дізнаємося про зібрання в Яготинському маєтку: «В доме богатое собрание картин, оставшихся после графа Алексея Кирилловича Разумовского. Из произведений итальянской школы лучшее есть Тицианова Даная, Мать кормящая детей, произведение Лазарини, две картины Гвизольфа, представляющие Христа проповедующего в храме, Пантеон и своды Церкви Св. Петра Антиоли, Велизарий с мальчиком неизвестного художника, две новые картины: слепец с мальчиком и Св.Магдалина и Травля кабанов Снейдерса также составляет украшение галереи». Це лише невелика частина описів та спогадів залишених мандрівниками та видатними діячами, що перебували у Батуринському та Яготинському маєтках.

У буремні роки ХХ ст. колекція безцінних творів мистецтва родини Розумовських, яка вражала своїм різноманіттям була розпорошена по музеях та приватних збірках. Сьогодні залишається безліч відкритих питань, що стосуються дослідження мистецької збірки родини Розумовських в Україні.

Юлія Фурсова,

завідуюча відділом історії Гетьманства Національного історико-культурного заповідника “Гетьманська столиця” Формування мистецької збірки родини Розумовських